Вареники – це смачна українська страва, яка вважається кулінарною візитівкою України. Господині приурочували приготування вареників до важливих подій у родині. Здавна вони наділені фольклорним, культово-символічним значенням. Процес замішування тіста ототожнювався із зародженням Всесвіту, а начинка символізувала продовження роду. Так, вареники з різноманітною начинкою мали бути на святковому столі на Святвечір. З ними приймали старостів перед весіллям. На Чернігівщині жінки приносили на Христини у дарунок гречані вареники з сиром, з капустою або з сушеними грушками і примовляли «Як вареник повний, щоб така була породілля…». Вареники в маслі – це символ достатку, щасливого й заможного життя.
Особливого значення жінки надавали глиняному посуду, який використовували під час приготування страви. В макітрах замішували тісто, а якщо родина була великою то вареники в ній подавали до столу. За допомогою друшляка відціджували сир від сироватки та доставали готові вироби з окропу. Поставлені на столі, красиві теракотові миски з синіми, зеленими, жовтими, білими розписами давали гарний кольоровий відтінок на білому тлі тканої скатертини, якою накривали стіл у святкові урочисті дні. У полив’яних мальованих мисках вареники мали особливий вигляд. Представлений на фото глиняний посуд з опішнянського гончарного осередку є окрасою народної кераміки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського