#ексклюзив_від_фондів 
Порцелянове виробництво ХІХ ст. на європейських теренах мало свою специфіку. Дорогоцінний посуд китайського виробництва на ринку почав поступатися більш дешевому європейському, який дещо поступався якістю й витонченістю, проте був доступним за ціною. Водночас місцеві майстри активно освоювали тонкощі порцеляново-фаянсової промисловості. Новим «порцеляновим» лідером ринку у цей час стає Велика Британія. Завдяки покладам високоякісної каолінової глини, їм вдалося досягти балансу у співвідношенні ціни/якості і розпочати широкий експорт своєї продукції. Наприклад, у тогочасній Російській імперії 37 % фаянсового та порцелянового посуду надходило саме із Британії.
Зразком таких міжнародних торгівельних відносин у колекції музею можна назвати фаянсову тарілку, прикрашену італійським пейзажем, виконаним у техніці «декалькоманія». Виготовлена англійською компанією «Pinder, Bourne & Hope» у м. Барслем, графство Стафордшир у 1851-1862 рр. Зворот тарілки прикрашає клеймо виробника у вигляді лева та єдинорога з геральдичним щитом і написами «Dieu et mon droit» (Бог і моє право) та «Honi soit qui mal ypense» (Ганьба тому, хто думає про нас погано).
Тарілка належала відомому археологу, музеєзнавцю і пам'яткоохоронцю Михайлу Рудинському (1887-1958). У 1987 р. її передали до музею родичі вченого, пам'ятаючи про те, що Рудинського можна без перебільшення назвати одним із фундаторів Полтавського краєзнавчого та художнього музеїв. 
У рамках планової реставрації у 2020 р. Тетяною Клименко тарілку було відновлено та підготовлено до експонування.
 
22 02 10 tarilka