Ревегук Віктор Якович

Народився 2 травня 1938 року, с. Малі Будища, Гадяцький район, на Полтавщині. Походить із козацького роду. Після закінчення сільської семирічної школи та Гадяцької середньої школи № 2 у 1956 році працював ще два роки кочегаром, заробляючи виробничий стаж для вступу до вищого навчального закладу. В 1958 році вступив на історико-філологічний факультет ПНПУ, який успішно закінчив у 1963 році. Свій перший досвід педагога-історика здобував протягом двох років, працюючи за призначенням у Білогірському професійно-технічному училищі Кримської області. Оскільки реалії соціалістичного способу життя не дозволяли молодому безпартійному вчителеві вступити до аспірантури для продовження фахового зростання, ще шість років працював і вихователем у школі-інтернаті в рідному Гадячі, і товарознавцем із книжкової справи, і старшим лаборантом у Полтавській філії Львівського торгово-економічного інституту. У 1971 році В. Я. Ревегук вступає до аспірантури при кафедрі історії УРСР Харківського державного університету, де науковий керівник доктор історичних наук, професор Іван Климентійович Рибалка формулює йому наукову проблему для дисертаційного дослідження «Донецько-Криворізька республіка» — на той час «білу пляму» в історії УРСР, яку він ретельно вивчив, опрацював і ввів у науковий обіг невідомі, нові документи і матеріали. У 1975 році вказане дисертаційне дослідження ним успішно закінчене і захищене перед спеціалізованою вченою радою університету.

Із вересня 1975 року незмінно працює на посаді доцента кафедри історії України ПНПУ. Член історичного клубу «Холодний Яр».Спеціалізується на темі української революції. У колі інтересів історія національного відродження українців, зокрема, полтавців початку XX століття; історія голодоморів 1921–1923 рр, 1932–1933 рр., 1947 р.; останні роки життя в Полтаві видатного російського письменника-гуманіста В. Г. Короленка, організація національно-патріотичного підпілля полтавців та їх життя у роки німецької окупації міста, області та ін.

Із 1991 й до 1994 року він активно працює на громадських засадах ректором одного з перших в Україні Університетів українознавства. Полтавська громадська організація «Університет українознавства імені Василя Кричевського», яка працювала у тісному зв'язку із Просвітою, Фондом Української культури, Товариством зв'язків із зарубіжними українцями, Конгресом української інтелігенції, налічувала широке коло прихильників, здійснила значну кількість культурно-просвітницьких акцій на теренах Полтавського обласного краєзнавчого музею. Серед них зустрічі із зарубіжними українцями, представниками діаспори Канади, Австралії, Чехії, Німеччини, проведення тематичних «круглих столів», вивчення та підготовка до видання матеріалів про операцію «Вісла» тощо.
Автор близько 140 наукових праць із різних питань історії України та історичного краєзнавства, друг та симпатик Полтавського краєзнавчого музею імені василя кричивського.