Видатні діячі Полтавщини ХХ століття: Жанна Костянтинівна Северін.

Ім’я Народної артистки України Жанни Костянтинівни Северін є невід’ємною часткою почесного списку видатних діячів театрального мистецтва Полтавщини ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст. На сцені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя вона зіграла понад сто ролей, пройшла шлях від артистки додаткового складу та балету до Народної артистки України

Жанна Костянтинівна Северін народилася 21 вересня 1938 р. у Полтаві. Навчалась у школі № 23 і водночас відвідувала балетну студію при будинку промислової кооперації. Можливо, саме під час навчання в студії майбутня актриса визначилась зі своїм покликанням, тому що одразу після закінчення школи спробувала вступити до Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Але спроба виявилась невдалою і Жанна у вересні 1956 р. розпочинає свою трудову діяльність у Полтавському державному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя артисткою додаткового складу. А вже в січні 1961 р. в її трудовій книжці з’являється запис про переведення Ж.К. Северін до балетної трупи і на посаду артистки театру. 1964 р. став визначним для артистки – вона талановито зіграла Марину в одноіменній п’єсі М. Зарудного, яку театр готував до відзначення 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Цей успіх відкрив шлях Жанні до значних ролей. Потім були відтворені на сцені сотні різноманітних образів – трагічних і драматичних, у комедіях та водевілях, епізодичних та головних. Жанна Костянтинівна вважала себе характерною актрисою, для якої головне – це «прожити сценічне життя героя чи героїні, як власне».

Гнучкість акторської природи, притаманна Жанні Северін, дозволяла їй бути переконливою в будь-якому образі. У різні роки свого життя на сцені Полтавського театру вона зіграла: Женю Комелькову («А зорі тут тихі…», В. Васильєв), Марисю («Мартин Боруля», І. Карпенко-Карий), Асю («Голубі олені», О. Коломієць), Ліду («Платон Кречет», О. Корнійчук), Юнону («Енеїда», за І. Котляревським), Шкандибиху («Лимерівна», за Панасом Мирним), Марію («Закон вічності», Н. Думбадзе), Гординю («Циганка Аза», М. Старицький), Олену («Хочу вашого чоловіка», М. Задорнова), Ельзу («Гра королів», П. Когоут), Памеллу Кронкі («Дорога моя Памелла», Дж. Патрік) та інш.

«Від ролі до ролі гра Жанни Северин ставала тоншою, багатою відтінками, підтекстами», - зазначала очевидиця її творчого генію, журналіст Ганна Дорошенко у 2003 р. Активність творчої діяльності Жанни Костянтинівни і плідність її результатів були просто вражаючими. Пояснювала це актриса просто: «Актор завжди працює і на сцені, і за сценою, і вдома, і навіть уві сні».

Певний час актриса поєднувала роботу на сцені з посадою завідуючої літературною частиною театру, була помічником головного режисера. Брала участь у громадській роботі: була секретарем художньої ради театру і членом профкому, секретарем комсомольської організації, двічі обиралася депутатом Октябрської районної ради народних депутатів.

Неможливо залишити поза увагою і особистий внесок Жанни Костянтинівни Северін у розвиток культурного життя Полтавського краю: як майстерна декламаторка, близько тридцяти років, вона була незмінною ведучою майже усіх міських та обласних урочистих ї святкових концертів, творчих звітів майстрів мистецтва та культури Полтавської області в Києві, активною учасницею мистецьких заходів Полтавського осередку Національної спілки письменників України.

У 1999 р. Жанні Костянтинівні Северін було присвоєно почесне звання – «Заслужений артист України», а у 2003 р. – «Народний артист України». Дані про актрису були занесені до «Енциклопедії сучасної України» ( Київ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009 р.). Останньою винагородою за особистий внесок у збагачення культурно-мистецької спадщини України і високий професіоналізм став орден Княгині Ольги ІІІ ступеня, який артистка отримала у 2012 р.

Жанна Костянтинівна Северін відійшла у вічність 31 липня 2013 року, і в той же день в її трудовій книжці з’явився останній запис: «Звільнена з посади в зв’язку зі смертю». Майже все своє життя вона віддала театру. Коли журналісти запитували її, що б вона порадила молодим акторам, то найголовнішою із порад була – необхідність полюбити театр, а найскладнішим завданням актора – знайти контакт із публікою. Можливо, секрет її багаторічного успіху зосереджений у її відношенні до глядачів, звертаючись до яких під час свого бенефісу у 1998 р., вона говорила: «Я вас люблю, усіх люблю без краю». Це щире і відверте почуття поверталося до неї великою силою любові вдячних шанувальників її таланту.

У 2013 р. до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшли особисті речі Жанни Костянтинівни Северін: документи, нагороди, сукня та інш. Маємо надію, що ці надходження стануть кроком на шляху створення в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського фонду пам’яток, пов’язаних з іменами видатних діячів культури Полтавщини ХХ століття.

20 09 21 severin01 20 09 21 severin01