Нещодавно колекційне зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилося скарбами монет XVII ст. Передав знахідки до музею В. В. Шерстюк, директор Центру охорони та досліджень пам’яток археології. Загальна кількість монет налічує 216 одиниць. Серед отриманих знахідок представлено і нумізматичну частину з монетно-речового скарбу, виявленого у Віньковецькому районі Хмельницької області на початку ХХІ ст. Окрім монет до нього належав комплекс речей для винокуріння, що складався із винокурних казанів з «шоломами» та ємностей для зберігання напоїв. Віднедавна набір цих унікальних предметів для ведення одного із найдавніших українських народних промислів представлено в оновленій експозиції музею: «Полтавщина у XIV – другій половині XVII століття».

Монети – це унікальні та цінні за своєю інформативністю джерела. Вони можуть більш точно вказати вік знахідки, час її побутування, розповісти про стан тодішньої грошової системи, економічні зв’язки та переміщення товарів, рівень інфляції, фінансову та політичну нестабільність, конфлікти, війни, вказати на обставини, за яких був захований скарб тощо.

У даному монетно-речовому скарбі представлені монети, що перебували у грошовому обігу на українських землях у XVII ст.: гроші, соліди, тернари польських королів Сигізмунда ІІІ Вази (1587-1632) та Яна ІІ Казимира (1648-1668), короля Швеції Густава ІІ Адольфа (1611-1632) і його наступниці Христини Августи Вази (1632-1654). Скарб складається з 37 монет, карбованих переважно у прибалтійських та німецьких містах: у Ризі й Вільно, Бранденбурзі та Ельбінгу. «Найстарша» монета зі скарбу – солід польського короля Сигізмунда ІІІ Вази, карбований між 1614 та 1617 рр., а «наймолодша» – солід 1660 р., випущений за часів правління Яна ІІ Казимира. Монети пізніших випусків серед знахідок відсутні. Таким чином, монети зі скарбу конкретизували час, коли його було заховано. Трапилося це близько 1660 р. Поява скарбу належить до часу Національної революції середини XVII ст. Імовірно, знахідка пов’язана з подіями доби Руїни в Україні уже після смерті Б. Хмельницького. Не виключено, що цей пересувний винокурний комплекс належав котромусь із місцевих шинкарів-орендарів, який, втікаючи від війни, і закопав його у землю.

Ще однією з цікавих «родзинок» даного скарбу є наявність у його складі фальшивих монет. Переважно це були дрібні розмінні монети невисокого номіналу – «соліди», «гроші» – що становили основу грошової системи Речі Посполитої у XVI-XVIІ ст. Відомо, що у всі часи фальшивомонетництво каралось надзвичайно суворо. Так, у «Статутах Великого князівства Литовського» за редакцією 1566 р. фальшивомонетництво вважалося тяжким державним злочином, за який передбачалася смертна кара, а саме спалення на вогнищі. «Ті ж, хто монету нашу фальшував ... до пожитку свого і на шкоду Речі Посполитої ... мають вогнем карані [бути] без милосердя», – говорилося у «Статутах» [1]. До фальшивомонетництва прирівнювалось і надрізання монет. Тож цю норму могли застосовувати і до тодішніх ювелірів – золотарів, які часто грішили подібним заняттям. Поява в «Литовських статутах» згаданих норм стала відповіддю на зростання випадків карбування у великій кількості фальшивих монет, що перетворилися у XVII ст. на величезну проблему для економіки Речі Посполитої [3, С.27]. У скарбі наявні три фальшиві монети. Вони наслідують соліди польського короля Сигізмунда ІІІ Вази і становлять 8,1% від усього скарбу. Елементи зображень і легенд на фальшивих монетах виконані досить примітивно та грубо, і, що найбільш імовірно, там же – на Поділлі [2, С.103].

Знахідки монет з цього унікального комплексу, як і три інші скарби з території Полтавщини, доповнять у майбутньому відповідний розділ музейної експозиції і будуть цікавими не лише для спеціалістів-нумізматів, колекціонерів, а й звичайних відвідувачів.

Підготував:

Віталій Яремченко, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії.

Література та джерела:

Статут Вялікага княства Літоўскага 1566 года. – Мінск, 2003. – 352 с.

Бакалець О. Фальшиві монети Сигізмунда ІІІ Вази з Хмельниччини // Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2017. – Випуск 1. – С.98-107.

Карач А. Фальшивомонетничество и закон в ВКЛ в XVI в. // Forum numizmatyczne: Pieniądz i mennice. Studia i Materiały / Pod redakcją naukową K. Filipowa. – Białystok, 2016. – S.25-28.

21 06 21 monety01

21 06 21 monety01