Повідомлення про проведення громадського обговорення щодо присвоєння Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Григоровича Кричевського

З метою увічнення пам'яті визначної особистості, одного з корифеїв української культури і художньої освіти ХХ сторіччя Василя Григоровича Кричевського — архітектора, графіка, живописця, художника театру і кіно, дослідника етнографії України, який своєю творчою діяльністю був тісно пов'язаний з історією Полтавщини, зокрема Полтавським краєзнавчим музеєм, 15 березня 2013 року Вченою радою Полтавського краєзнавчого музею було прийнято рішення про проведення громадського обговорення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 989 від 24 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». У зв'язку з цим подаємо відповідну інформацію:

1. Організатором громадського обговорення є Полтавський краєзнавчий музей.
2. Ім'я Василя Григоровича Кричевського пропонується присвоїти Полтавському краєзнавчому музею, змінивши назву: «Полтавський обласний краєзнавчий музей ім. В. Г. Кричевського».
3. Обґрунтування даної пропозиції:

На виконання Постанови Верховної Ради України від 22.05.2012 р. № 4802-VI «Про відзначення 140-річчя з дня народження Василя Кричевського» та розпорядження Прем'єр-міністра України М. Я. Азарова від 01.06.2012 року № 22345/1/1-12 щодо розробки Плану заходів, з метою належного відзначення на державному рівні у 2012 році 140-річчя з дня народження видатного українського художника Василя Кричевського, Міністерством культури України було видано наказ № 943 від 03.09.2012 року «Про затвердження плану заходів щодо відзначення 140-річчя з дня народження Василя Кричевського», де п. 7 запропоновано присвоїти ім'я Василя Кричевського Полтавському краєзнавчому музею (термін виконання ― протягом 2012-2013 року).

Кричевський Василь Григорович (12.01.1873, с. Ворожба Лебединського повіту Харківської губернії (зараз Лебединський район Сумської області) – 15.11.1952, Венесуела, м. Каракас) один із когорти Майстрів ХХ століття ― унікально обдарований художник, архітектор, знавець народного мистецтва, автор видатної пам'ятки української архітектури ― будинку Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей), перший художник кіно, графік та сценограф, педагог, дизайнер, автор малюнка державного герба України ― тризуба, розробленого на прохання М. Грушевського у 1918 році та прийнятого в новій незалежній Україні.

Своєю творчою, науковою, педагогічною та кінематографічною діяльністю В. Г. Кричевський тісно пов'язаний з Полтавським краєм.

Полтавщині належить головний витвір його життя — програмний твір українського стилю — будинок губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). У 1903 році у Полтаві на першій у Центральній Україні художній виставці з нагоди відкриття пам'ятника класикові української літератури Іванові Котляревському В. Г. Кричевський представив проект земського будинку в українському стилі, з яким він переміг на конкурсі. Саме цей шедевр Майстра став класичним прикладом нового українського архітектурного стилю.

Праця над проектом будинку і мистецький нагляд за його спорудженням протягом 1903-1908 років вимагали постійної присутності автора, тому В. Г. Кричевський переїхав до Полтави. У пошуках нових архітектурних рішень та ідей архітектор об'їздив чимало сіл Полтавщини. Свої творчі знахідки він використав під час створення проекту фасаду будинку, щедро оздобивши його майолікою і гончарною орнаментацією, співзвучною з малюнками на гончарних виробах, писанках, стінах селянських хат.

В. Г. Кричевський — єдиний, хто фахово дослідив, обміряв і зарисував ззовні і всередині відомий будинок поміщика Г. Галагана в с. Лебединцях Прилуцького повіту. Деякі деталі цього будинку ввійшли в план земського дому в Полтаві. Пошуки гармонії у кольоровому і геральдичному оздобленні фасаду привели Майстра до гончарної столиці Полтавщини ― Опішні, де він творчо співпрацював з відомим гончарем Іваном Гладиревським.

Пізніше В. Г. Кричевський виконав кілька проектів будинків у національному стилі: народний дім у Лохвиці, будинки Миколи Дмитрієва та Дмитра Милорадовича в с. Яреськах (1904-1905). У 1913 році академік Володимир Вернадський замовив архітектору проект дачного будинку на Бутовій горі поблизу Шишак. Саме в цьому будинку у 1916 році побачив світ рукопис всесвітньо відомого вченого про живу речовину та біосферу.

На запрошення Полтавського земства у 1918 році В. Г. Кричевський з родиною переїхав до Миргорода для участі у реорганізації Миргородської керамічної школи ім. М. Гоголя у керамічний інститут. Працюючи тут, він викладав студентам старших курсів малювання та композицію орнаменту.

В. Г. Кричевський був одним з перших в Україні художників нового мистецтва — мистецтва кіно. У 1925-1926 роках художник, як консультант і мистецький керівник фільму «Тарас Шевченко», об'їздив села Київщини та Полтавщини. Співпрацював Василь Григорович і з О. П. Довженком на зйомках фільму «Звенигора» (1928) в Яреськах на Шишаччині. Останньою його роботою в українському кіно стало оформлення першого кольорового фільму «Сорочинський ярмарок» за однойменною повістю М. Гоголя, зйомки якого проходили в с. Великі Сорочинці на Миргородщині (1938-1939).

Улітку 1939 року Наркомат народної освіти відрядив В. Г. Кричевського з групою молодих архітекторів у спеціальну етнографічно-архітектурну експедицію по селах Полтавщини для обмірів і дослідження старовинних селянських хат, які повинні були поступитися новим будівлям. Цього разу він востаннє відвідав Полтавський краєзнавчий музей і сфотографувався на сходах, біля центрального входу.

За 55 років своєї мистецької діяльності він створив близько 200 великих картин, кілька сотень картин меншого розміру, проілюстрував близько 70 книг, художньо оформив понад 10 фільмів тощо. Але найвизначнішим твором митця залишається будинок губернського земства в Полтаві ― перлина національного українського стилю в архітектурі.

Полтавський краєзнавчий музей підтримує тісні зв'язки з родиною Кричевських. Значна робота проведена з питань повернення мистецьких творів талановитої родини. Науковці музею прагнуть об'єднати архітектурну та історико-культурну спадщину, створивши протягом років незалежної України спеціальний музейний фонд. Заклад має унікальну колекцію творів, архівних документів та особистих речей В. Г. Кричевського, що налічує близько 200 одиниць зберігання. Все це широко використовується, зокрема, у виставковій діяльності музею. Численні виставки, вікторини, тематичні уроки викликають цікавість у відвідувачів. Планується відкрити окремий зал, присвячений В. Г. Кричевському.

Полтавці пам'ятають і віддають шану та повагу світлій пам'яті Митця. У Полтаві одна з затишних вулиць у центрі міста, неподалік музею, з 2000 року носить ім'я архітектора, феномен якого на багато літ став дороговказом для впровадження нового українського стилю у містобудуванні.

4. Пропозицію щодо присвоєння Полтавському краєзнавчому музею імені В. Г. Кричевського підтримали: Міністерство культури України, Полтавська обласна організація Національної спілки художників України, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Інститут керамології ― відділення Інституту народознавства НАН України.

5. Обговорення проводиться упродовж 30 днів (18.04-18.05 2013 року) у засобах масової інформації та в Інтернеті (сайт Полтавського краєзнавчого музею).

6. Подання пропозицій (зауважень) здійснюється у письмовій формі із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні, юридичні особи подають пропозиції у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Конституції, 2, тел./факс: (05322) 7-42-34, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

7. Консультації з даного питання можна отримати за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Конституції, 2, тел./факс: (05322) 7-42-34.

8. Відповідальна за проведення громадського обговорення ― Фесик Катерина Борисівна, директор Полтавського краєзнавчого музею 36020, г. Полтава, ул. Конституции, 2, тел./факс: (05322) 7-42-34

9. Після отримання висловлених пропозицій та проведеного аналізу відбудеться оприлюднення результатів громадського обговорення на сайті Полтавського краєзнавчого музею та Управління культури Полтавської облдержадміністрації (http://www.kultura.pl.ua/) (травень-червень 2013 року).

Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь у обговоренні питання щодо присвоєння Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Григоровича Кричевського.

Будемо вдячні за ваші думки і пропозиції.