Аркадій Васильович Верзилов – відомий український історик, краєзнавець, археолог, громадський діяч. Народився 10 грудня 1867 року на Чернігівщині. Закінчивши Чернігівську гімназію у 1887 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, увійшовши до студентської громади, якою керував професор Володимир Антонович. Згодом серед знайомих та друзів А. В. Верзилова були відомі вчені та громадські діячі, такі як М. С. Грушевський, І. Я. Франко, М. М. Ковалевський, М. В. Лисенко, родина Косачів, подружжя Старицьких. Ще будучи студентом, брав участь у археологічних розкопках.    
Після університету, працював у Центральному архіві давніх актів у Києві, де працював над проблемою соціально – економічної історії, насамперед, торгівлі та промислів Литовської доби.
У 1897 році повернувся до Чернігова. 1893 р. – розпочалася діяльність у міському самоврядуванні, його було обрано на посаду секретаря Чернігівської міської думи. Також Аркадій Васильович займався і педагогічною діяльністю, викладав географію на Чернігівських комерційних курсах, згодом – історію у Чернігівській торговельній школі. З  1900 року став членом Чернігівської губернської ученої архівної комісії, 1902 р. – працював над програмою збирання археологічних, історичних та етнографічних старожитностей, постійно друкувався в місцевій пресі та журналі «Україна».
У 1903 р. Аркадій Верзилов був делегований від Чернігівської міської думи до Полтави для участі у відкритті пам’ятника І. П. Котляревському.  
 Вийшовши на пенсію викладав історію та економіку краю у технікумі. Аркадій Верзилов надавав перевагу біографічному методу вивчення історії. Також, був ученим секретарем Чернігівського наукового товариства, Член постійної комісії при Всеукраїнській академії наук, до якої був особисто запрошений Михайлом Грушевським. Також Аркадій Васильович написав змістовні спогади про М. Грушевського та В. Антоновича.
Впродовж життя Верзилов наполегливо вивчав історію краю, сприяв розбудові українських шкіл, українізації навчальних закладів рідного міста, загалом, жодна подія культурного і наукового життя не залишалася поза його увагою.
Аркадій Верзилов помер 14 липня 1931 року, проте пам’ять про відомого історика, археолога, краєзнавця, громадського діяча зайняла своє почесне місце в історії України кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Література: Верзилов А. В. (1867 - 1931) : (бібліогр. покажч.) /упоряд. і вступ. стяття О. Б. Коваленка, О. Я. Рахна, С. Г. Скоренок, наук. ред.                   О. Б. Коваленко; ред. І. Я. Каганова; відп. за вип. І. М. Аліференко. – Чернігів, 2015. – 79 с. – («Історики та краєзнавці Чернігівщини»; Вип. 21); Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник / Інститут історії України НАН України. – Київ, 2003. Вип. 2, ч. 2. – 382 с. (Серія «Українські історики); Герасимова Г. П. Верзилов А. В. / Г. П. Герасимова // Українські історики ХХ століття [бібліограф. довід.]. – К., 2004. – Вип. 2 – Ч. 2. – С. 80 - 81.; Г. П. Герасимова. Верзилов Аркадій Васильович // Енциклопедія сучасної України: енциклопедія/ ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. Т.4.