Цікавим явищем у культурному житті України ХVІІ ст. стала поява власної геральдики. За словами Д. Антоновича, «це були часи, коли козацька старшина вже встигла закріпити своє матеріальне й суспільне становище й спішила золотити свої дуже недавні шляхетські герби». Герби зображувалися не лише на документах, печатках, а й на будинках, побутових речах, зброї, предметах культу тощо. Найповніше зібрання гербів було свого часу зроблене та опубліковане Д. Лукомським та Л. Модзалевським у 1914 р. У родинних зібраннях та архівах вони віднайшли 400 шляхетських та старшинських гербів України ХVІІ – ХІХ ст. Однак, більшість зібраного матеріалу стосувалася дворянських та козацьких родів Чернігівщини. Серед знайдених зображень був відсутній герб відомого полтавського полковника Федора Івановича Жученка (з 1659 по 1691 роки сім разів обирався полковником). Зображення герба Ф. І. Жученка було вміщено на дзвоні з Покровської церкви села Жуки під Полтавою, відлитого у 1704 р.

Він належить до так званих ненобілітованих гербів, що не мали підтвердження відповідними документами про пожалування їх власника шляхетством. До того ж, він є неповним, оскільки у нього відсутня зовнішня частина у вигляді корони чи щитотримачів. Герб має вигляд восьмикутного поля, у центрі якого зображене серце під короною з накладеними поверх нього двома схрещеними стрілами, спрямованими вістрями вниз. Під серцем розташована віньєтка у вигляді корони, нижче якої – семикрилий янгол. У полі щита, по обидва боки від серця, на задніх лапах стоять два грифони, які тримають у передніх лапах корогви. У верхніх кутах вміщено слов’янські літери „И[ванович] – Ф[едір]”, у нижній частині, під янголом − літера „Ж[ученко]”. На поверхні дзвона вміщений кириличний напис: „Отменилъ сей звонъ рабъ божий Фтодоръ Ивановичъ за отпущение гриховъ своихъ до села Жуковъ до храму Покрови Пресьвятия Бци”. За формою даний герб можна віднести до збільшеного зображення особистої печатки полковника. Герб датується початком ХVІІІ ст. Його кольорова гама залишається нез’ясованою.

Козацька геральдика – самобутнє явище Гетьманської України, її історична спадщина, що заслуговує на подальші дослідження, виявлення, вивчення з метою систематизації гербів української шляхти й козацької старшини ХVІ – поч. ХІХ ст.

Підготували: В. Яремченко, А. Лавріненко

Герб полтавського полковника Федора Жученка Цікавим явищем у культурному житті України ХVІІ ст. стала поява власної геральдики. За словами Д. Антоновича, «це були часи, коли козацька старшина вже встигла закріпити своє матеріальне й суспільне становище й спішила золотити свої дуже недавні шляхетські герби». Герби зображувалися не лише на документах, печатках, а й на будинках, побутових речах, зброї, предметах культу тощо. Найповніше зібрання гербів було свого часу зроблене та опубліковане Д. Лукомським та Л. Модзалевським у 1914 р. У родинних зібраннях та архівах вони віднайшли 400 шляхетських та старшинських гербів України ХVІІ – ХІХ ст. Однак, більшість зібраного матеріалу стосувалася дворянських та козацьких родів Чернігівщини. Серед знайдених зображень був відсутній герб відомого полтавського полковника Федора Івановича Жученка (з 1659 по 1691 роки сім разів обирався полковником). Зображення герба Ф. І. Жученка було вміщено на дзвоні з Покровської церкви села Жуки під Полтавою, відлитого у 1704 р. Він належить до так званих ненобілітованих гербів, що не мали підтвердження відповідними документами про пожалування їх власника шляхетством. До того ж, він є неповним, оскільки у нього відсутня зовнішня частина у вигляді корони чи щитотримачів. Герб має вигляд восьмикутного поля, у центрі якого зображене серце під короною з накладеними поверх нього двома схрещеними стрілами, спрямованими вістрями вниз. Під серцем розташована віньєтка у вигляді корони, нижче якої – семикрилий янгол. У полі щита, по обидва боки від серця, на задніх лапах стоять два грифони, які тримають у передніх лапах корогви. У верхніх кутах вміщено слов’янські літери „И[ванович] – Ф[едір]”, у нижній частині, під янголом − літера „Ж[ученко]”. На поверхні дзвона вміщений кириличний напис: „Отменилъ сей звонъ рабъ божий Фтодоръ Ивановичъ за отпущение гриховъ своихъ до села Жуковъ до храму Покрови Пресьвятия Бци”. За формою даний герб можна віднести до збільшеного зображення особистої печатки полковника. Герб датується початком ХVІІІ ст. Його кольорова гама залишається нез’ясованою. Козацька геральдика – самобутнє явище Гетьманської України, її історична спадщина, що заслуговує на подальші дослідження, виявлення, вивчення з метою систематизації гербів української шляхти й козацької старшини ХVІ – поч. ХІХ ст. Підготували: В. Яремченко, А. Лавріненко