Витончені зразки європейської порцеляни декорували у найрізноманітніший спосіб. Для ХІХ століття характерним було еклектичне змішування стилів та мистецьких напрямків, використання орнаментальних мотивів та сюжетних зображень, серед яких чимала частка належала міфологічним сюжетам. Іноді такі сцени створювалися художниками спеціально для декорування порцелянових виробів, але часто з метою зниження вартості на посуді розміщували репродукції вже існуючих живописних творів.
Прикладом такого запозичення можна вважати декоративну тарілку із репродукцією картини відомої німецької художниці Ангеліки Кауфман «Орфей і Еврідіка на шляху із царства Плутона», що ілюструє грецький міф про те як Орфей викрав із Царства Мертвих свою кохану – Еврідіку. Йому привели Тінь, закутану в покривало, й сказали, що зняти його можна лише при світлі дня на поверхні землі. Але Еврідіка зняла покривало зарано, щойно побачивши вихід… І зникла – повернулася у світ Тіней.
Яскраве й детальне зображення добре передає динаміку руху. Фігури героїв на темному тлі скель виглядають майже рельєфно, одяг грає численними складками. Особливо вирізняється маленький Амур – Бог Кохання, який вказує закоханим шлях із Потойбіччя. Він біжить попереду. Тримаючи в руках палаючий смолоскип.
Античне мистецтво надихало і надихає майстрів на створення шедеврів в усі історичні періоди. Не втратило воно своєї актуальності й нині.

Підготувала Наталія Кондратенко, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів