20 квітня Православна церква України вшановує пам’ять святого благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, лицаря, чия військова, дипломатична, політична діяльність знаходилась біля витоків української державності і про якого український народ складав пісні, думи, легенди. Петро Конашевич походив зі старовинного українського православного шляхетського роду гербу Побуг. На початку XVІI ст. він успішно керував козацькими військами у війнах проти Османської імперії, Кримського ханства, московського царства. Завдяки його наполегливості та рішучості було відновлено православну церковну ієрархію Київської митрополії. П. Сагайдачний приділяв багато уваги освітнім справам.
«Цей Петро Конашевич, муж рідкісної мудрості й зрілого судження у справах, винахідливий у словах і діях, хоча за походженням, способом життя і звичками був простою людиною, проте в очах майбутніх нащадків він достойний стати поруч із найзнаменитішими людьми свого часу в Польщі. Багато разів здійснював він морські походи в човнах на чолі запорозького війська і завжди йому особливо сприяла доля: він завжди повертався вкритий славою. Він переможно бився з татарами на перекопських полях і в Криму... Віддалені країни бачили його переможне знамено. Вогнем і мечем спустошив він неприятельські землі... У час описуваного нами Хотинського походу слава його імені щодня зростала серед турків. Одним словом, він був світлий розумом, шукав небезпек, нехтував життям, перший у нападі, а у відступі останній; рука його ніколи не хибила; він був пильним у таборі, не любив зманіженості…» – писав про нього на початку XVII ст. польський сучасник Яків Собеський. Тимофій Титлевський називав його «славним гетьманом Війська Запорозького українського», «поборником» і «ревнителем» Православної церкви, трагічну смерть якого «військо... і всі люди православні» зустріли «плачем і риданням».
Помер Петро Конашевич-Сагайдачний у Києві 20 квітня 1622 р. у результаті отриманого під час Хотинської битви 1621 р. поранення, і був похований у Богоявленській церкві Київського братського монастиря. На момент смерті йому було 39 років. Після зруйнування монастиря радянською владою у 1935 р. відомості про могилу були втрачені.
Захоплення військовим талантом українського гетьмана П. Сагайдачного розпочалося після Хотинської битви 1621 р., головним героєм якої стало українське козацтво. Сьогодні, коли український народ протистоїть російській агресії та бореться за право вільно жити на своїй землі, ми знову згадуємо великого козацького полководця.
Наша розповідь не лише про минуле, а й про сьогодення, адже ім’я П. Сагайдачного носив флагман ВМС України – фрегат «Петро Сагайдачний». Впродовж тридцяти років існування незалежної Української Держави він був гордістю українського флоту, його давніх військових традицій, що сягали своїм корінням часів перших морських походів запорозьких козаків. 3 березня 2022 р., на початку широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну, флагман українського флоту був частково затоплений екіпажем біля Миколаєва, аби унеможливити його захоплення. Ім’я славного гетьмана України Петра Сагайдачного носить також Національна академія сухопутних військ та 45 окрема артилерійська бригада Збройних сили України, які нині боронять українські рубежі.
Після закінчення війни Україна не лише відновить свій військово-морський флот, а і його гордість – флагман «Петро Сагайдачний».
Пам’ятаємо наших героїв! Віримо у Збройні сили України та нашу Перемогу!

23 04 20 sagaydachniy