6 листопада 65 років тому Олесь Пошивайло з'явився на світ у благословенному Богом Опішному і з ним пов'язав назавжди свою долю. Навчання у Київському державному педагогічному інституті, аспірантурі й робота в музеях були підмурком для подальшого прориву — заснування відділу українського гончарства (1986) при Полтавському краєзнавчому музеї, що згодом перетворився у Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному з гончарською книгозбірнею України, колегіумом мистецтв ім. В. Кричевського, центром розвитку духовної культури, музеями-садибами Олександри Селюченко, родини Пошивайлів, філософа Сморжа і з часом став найбільшим профільним музеєм Європи.

Серед його останніх досягнень можна перелічити: Музей мистецької родини Кричевських, Президентські апартаменти, арт-резиденція, Музей-скансен в с. В. Будища, музеї просто неба з унікальними творами з глини, шамоту та металу вражають. О. Пошивайло — непересічна особистість з величезним науково-практичним доробком, якого вистачило б на кілька творчих постатей. Він керамолог, історик, етнолог, музеолог, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова Правління Конгресу українських керамологів.

Сьогодні, в непростий час здобутків і розчарувань, прогнозів і сподівань, згадаймо Ваших вічних і неперевершених вчителів: Івана Зарецького, Якова Риженка, Юрія Лащука, Олександра Бобринського; Ваших близьких і рідних, мертвих, живих і ненароджених; друзів, колег, жертводавців, а також всіх, хто становить Ваше культурне оточення.

Бажаємо і надалі, шановний пане Олесю, жити з новими подіями, почуттями, думками, ідеями, монографіями, з приємними й непередбаченими візерунками долі, по можливості керувати життєвим процесом, повним пристрасті, напруження та інтуїції.

З найкращими побажаннями здоров'я, любові та злагоди за дорученням науковців ПКМВК Г. Галян, 6 листопада 2023.
(Фото підібрані авторкою привітання)