Урочище Парасоцьке — одна з небагатьох оаз реліктового природного лісу. На цій території збереглися види рослин, які старші льодовикового періоду. Це зразок типової української діброви: дуби тут головна лісоутворюча порода. Часто зустрічається граб звичайний — це типовий для Лісостепу супутник дуба. Граби зростають по всій території Західної Європи, крім Скандинавії та Іспанії. І саме по правобережжю річки Ворскла проходить східна межа їх розповсюдження. Зростають у Парасоцькому урочищі рідкісні види трав’янистих рослин, грибів. Багатий тваринний світ – у лісі зустрічаються косулі, кабани, борсуки…
Науково-краєзнавча експедиція під назвою «Парасоцький ліс — патріарх українських дібров» приурочена до 100-річчя оголошення урочища Парасоцьке заповідником 2 рангу. Мета експедиції — активізація наукової, краєзнавчої та пошуково-дослідницької діяльності на території ботанічної пам’ятки природи.
Науковий супровід експедиції здійснювали Ірина Черкаська, директорка регіонального ландшафтного парку «Диканський»; Наталія Смоляр, кандидат біологічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування НУ «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Анатолій Щербань, доктор культурології, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури; Ірина Беседіна, міколог, кандидат біологічних наук, доцент, працівник Полтавського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді; Віктор Закалюжний, зоолог, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації ПНПУ ім. В.Г. Короленка.
На маршруті учасники експедиції ознайомилися із видовим складом рослин, лишайників, грибів на окремих ділянках Парасоцького урочища. Спостерігали також сліди життєдіяльності тварин — гризунів та копитних. Представників орнітофауни зустрічали мало: повзики, круки, синиці великі.
Відвідали унікальну для Полтавщини пам’ятку культового призначення, що знаходиться в глибині Парасоцького урочища — печерний скит ранньомодерної доби. Містить рештки келій монахів-відлюдників, що датуються близько XVI–XVII ст.
У підсумку експедиції кожен із науковців-учасників виявив у своїй області цікаві види, що зустрічаються на обстежуваній території та позначив коло майбутніх більш детальних досліджень. Усі учасники насолодилися прекрасними лісовими краєвидами та порцією по-справжньому свіжого повітря, насиченого пахощами осіннього лісу. Кожен, споглядаючи могутню природну красу, розумів, що, дійсно, Парасоцький ліс — патріарх українських дібров. І його необхідно берегти.
Підготувала Олена Штитьова, наукова співробітниця науково-дослідного експозиційного відділу природи. Фото авторки.