Овксентій Трохимович Богаєвський (18(25). 12.1848, с. Устивиця Миргородського повіту Полтавської губ. – 05.12.1930, м. Кременчук ) – доктор медицини, видатний хірург та громадський діяч.
Народився у дворянській родині. Всі четверо синів Трохима Богаєвського здобули освіту, двоє стали лікарями. Овксентій спочатку закінчив Миргородське 3-класне училище, потім повітове. У 1862 – 1869 рр. навчався у Полтавській класичній гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю. У 1869 – 1874 рр. студент медичного факультету Київського університету Святого Володимира, по закінченні якого (19.12.1874 р.) вступає на службу земським лікарем у Миргородському повіті. О. Богаєвський єдиний з усього випуск отримав дозвіл на проходження курсів удосконалення при Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії. Після цього повертається на Полтавщину і починає працювати у с. Комишні, згодом у Чернігівському земстві. В 1879 – 1883 рр. працює у Шишацькій земській лікарні Миргородського повіту. Ще працюючи дільничним лікарем, О. Богаєвський порушує питання про санітарну та лікувальну діяльність, про організацію медико-санітарної статистики.
У 1883 – 1903 рр. О. Т. Богаєвський обіймав посаду старшого лікаря Кременчуцької губернської земської лікарні. За цей час Кременчуцька лікарня стає хірургічним центром Полтавщини, а її старший лікар особисто щороку здійснював 800 -1100 операцій, впроваджував у лікарняну практику найновіші досягнення медичної науки і робив це раніше, ніж у столичних клініках. У 1885 р. О. Т. Богаєвський уперше в Україні оперував хворого з пухлиною стравоходу (із позитивним результатом).
Він гармонійно поєднував практичну і наукову діяльність. Лікар був автором більше 90 наукових праць, брав участь у багатьох медичних з’їздах, неодноразово представляв вітчизняну медицину на міжнародних конгресах. За значний внесок у розвиток вітчизняної медичної науки Рада професорів Київського університету в 1911 р. надала О. Т. Богаєвському звання доктора медицини без представлення та захисту докторської дисертації. Створивши свою капітальну працю «Кременчугская губернская земская больница», Богаєвський став одним із фундаторів історії кременчуцької медицини.
Доктор був одним з ініціаторів створення Товариства Кременчуцьких лікарів (1885 р.), яке він очолював у 1888 – 1905 рр. За ініціативи Богаєвського в 1904 р. була відкрита Кременчуцька акушерсько – фельдшерська школа, директором якої він був у 1904 -1913 рр. Після того, як лікар добровільно полишив посади старшого лікаря Кременчуцької губернської земської лікарні та директора Кременчуцької акушерсько – фельдшерської школи, Овксентій Трохимович впродовж кількох років (документально підтверджено 1915 – 1916) очолював повивальну школу при Кременчуцькому міському пологовому притулку.
Як громадський діяч О. Богаєвський плідно працював на посаді гласного Кременчуцької міської думи. За його ініціативи та при безпосередній участі в місті з’явилася дезкамера, почалося спорудження водогону, було засноване комерційне училище, зведене нове приміщення жіночої гімназії, відкриті лікарня для бідних хворих, пологовий притулок та ін.
Впродовж багатьох років очолював опікунську раду Кременчуцької жіночої гімназії, входив до складу опікунського комітету Товариства сприяння бідним, Товариства допомоги неспроможним учням Кременчуцького Олександрівського училища.
За його ініціативою у 1913 р. побудоване приміщення Устивицької дільничної лікарні. У 2007 р. на фасаді Устивицької лікарні встановлена меморіальна дошка із сірого граніту (0,4 × 0,6 м) з пам’ятним написом: «Пам’ятна дошка відкрита на честь Овксентія Трохимовича Богаєвського 1848 – 1930 років, нашого земляка, великого лікаря – хірурга, громадського діяча, за ініціативою якого в 1913 році було збудовано це приміщення – Устивицька дільнична лікарня. Грудень 2007 року».

23 12 25 bogaevskiy01

23 12 25 bogaevskiy01

23 12 25 bogaevskiy01

23 12 25 bogaevskiy01