Михайло Іванович Туган-Барановський (20 січня 1865 р., с. Солоне, Купʼянський повіт, Харківська губернія — 21 січня 1919 р., ст. Затишшя, м. Одеса) — український політичний діяч, економіст, теоретик та активіст українського кооперативного руху, голова першого українського Товариства економістів та співзасновників Української академії наук, професор. Отримавши початкову освіту в домашніх умовах, середню здобував у 1-й Київській та 2-й Харківській гімназіях. У 1884 р. вступив до Харківського університету, який закінчив екстерном на фізико-математичному та юридичному факультетах. Вже студентом М. І. Туган-Барановський обрав предметом своїх досліджень економіку. 1894 р. було опубліковано його магістерську дисертацію ‒ «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя», що вже на початку ХХ ст. стала науковим бестселером в економічній літературі Європи. Своєю теорією криз учений заклав основи інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку, обґрунтував роль держави у керуванні економікою. Його небезпідставно вважають засновником теорії паперових грошей, теорії промислових криз та соціальних основ кооперації.

У першій половині 1901 р. Туган-Барановський вперше відвідав Лохвиччину, приїхавши до своїх приятелів Русінових у с. Пізники (нині Чорнухинська громада). У 1902 р. він одружився вдруге ‒ з Ольгою Х. Русіновою, і в цього подружжя народилося двоє дітей. У 1903 р. Михайло Іванович проживає у Лохвицькому повіті, веде активну громадсько-політичну діяльність. Зокрема, бере участь у роботі комітету окремої наради з потреб сільськогосподарської промисловості, в діяльності Товариства взаємної допомоги вчителів, сільськогосподарського товариства повіту. У 1904 р. його обирають на 3 роки гласним Лохвицького повітового земства Полтавської губернії та повноважним представником у Губернському Земстві. З 1915 р. він почесний попечитель Комерційної школи у Лохвиці. У 1917 р. М. Туган-Барановський став Генеральним секретарем фінансів в уряді Центральної Ради.

Після смерті Михайла Івановича у 1919 р. його родина емігрувала до Югославії, пізніше ‒ до Праги.
В західній частині с. Лука Лохвицької міської громади, на високому правому березі р. Сули, стояв дачний будинок ‒ «Білий будинок», в якому з 1909 по 1919 рр. проживав М. І. Туган-Барановський зі своєю родиною. На жаль, будинок не зберігся. Про місце розташування садиби нагадують лише вікові липа серцелиста та сосна європейська. У 2000-х роках на цій території знаходився православний табір відпочинку для дітей «Дзвіночок».