Павло Платонович Чубинський народився 15(27) січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині в межах м. Бориспіль), що входив тоді до складу Полтавської губернії. Походив із дворянської родини. Початкову освіту отримував удома. Потім навчався у Другій київській гімназії, згодом – на юридичному факультеті Петербурзького університету, де брав участь у діяльності петербурзької української громади. Писав до журналу «Основа», що виходив у 1861–62 роках. У цей період познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем та іншими українськими діячами. За участь у мітингу протесту проти розправи над учасниками Варшавської маніфестації Павла виключили з університету й він поїхав до с. Ропша на Чернігівщині.

У 1861 р. П. Чубинський захистив дисертацію «Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії» та здобув науковий ступінь кандидата правознавства.
Належав до народницько-культурної течії української інтелігенції – хлопоманів (польський термін – прихильники селянства). Був членом Старої громади, що діяла з 1859 до 1876 р. та займалася громадською, культурною й просвітницькою діяльністю.
Восени 1862 р. Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», що 1992 р., покладений на музику М. Вербицького, стане Державним гімном України.
У січні того ж року Павла Платоновича за проукраїнську діяльність вислали до Архангельська. Там він за сприяння хрещеного батька М. Арандаренка, історика, етнографа, статистика, на той час Архангельського губернатора, працював судовим слідчим, секретарем губернського статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником для особливих доручень при губернаторі. Він займався певними науковими питаннями, очолював експедицію з вивчення Печерського краю й Заполярного Уралу. За його ініціативи була сформована експедиція на Нову Землю. До речі, в наш час, коли українські дослідники вирушають на зимівлю до Антарктиди, вони покладають квіти до пам’ятної дошки, присвяченої Чубинському на будинку гімназії, де він навчався.
У 1872-1878 рр. були видані в 7 томах «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край». Цінною з наукової точки зору була й книга «Українці Південно-Західного краю (статистика, сільський побут, мова)».
У 1869 р. він повернувся до Петербургу, де став дійсним членом Географічного товариства, а в 1870 р. очолив етнографічно-статистичну експедицію до південно-західної частини Російської імперії, у т.ч. Київську, Волинську, Подільську губернії.
У 1871 р. у Києві П. Чубинський видав збірку віршів «Сопілка Павлуся», де яскраво відчувався вплив Т. Шевченка.
У 1872 р. він заснував у Києві Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.
Протягом 1873-1876 рр. працював секретарем та заступником голови Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У 1876 р. П. Чубинському заборонили проживати в малоросійських і столичних губерніях і вислали з Києва, де він на той час знаходився. За клопотанням президії Російського географічного товариства він дістав дозвіл проживати в Петербурзі.
З 1879 р. П. Чубинський внаслідок тяжкої хвороби до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. Похований у м. Бориспіль на Книшовому кладовищі.
За життя Павло Платонович був нагороджений двома срібними медалями (1869 р., 1870 р.), золотою медаллю від Російського географічного товариства (1873 р.), золотою медаллю 2-го класу від Міжнародного конгресу в Парижі на Міжнародній виставці (1875 р.).
Щодо вшанування пам’яті П. Чубинського, слід зазначити, що на будинку колишньої гімназії у Києві, де він навчався, встановлена меморіальна дошка. У с. Чубинське засновано ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського». Бориспільський ліцей «Дизайн-освіта» носить ім’я Павла Чубинського. Там же відкрито музей-кімнату видатного вченого. У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам’ятник Чубинському. У Києві та Кривому Розі є вулиці, що носять його ім’я, а в Житомирі — провулок. Заснована Всеукраїнська премія імені Павла Чубинського й премія Чубинського від Бориспільської міської ради. Ім’я Павла Чубинського присвоєне Академії мистецтв – закладу вищої освіти Київської обласної ради. У 2009 р. Національний банк України увів до обігу ювілейну монету «Павло Чубинський».

Підготувала Г. М. Барська – завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії