12 лютого виповнюється 185 років від дня народження Віктора Івановича (1839-1914), уродженця с. Панське Золотоніського повіту Полтавської губернії (зараз затоплене водами Кременчуцького водосховища). Обіймав різні посади у Полтавському губернському земстві (1882-1885), Полтавському дворянському банку (1885-1892). Однак, сам себе іменував «земським піонером», який за власною ініціативою і планом уклав описи господарської діяльності сільського населення Полтавщини. Завдяки реалізації програми розвитку народних промислів, розробленої В.І. Василенком, Полтавське губернське земство стало одним із найкращих.
У клопотанні до полтавських земських діячів про придбання і право друку власних творів, Віктор Василенко наводить список із 40 видань. Це – розвідки, присвячені кустарним промислам та ремеслам, зокрема ткацтву, деталізованим описам сільського виробництва різних повітів Полтавської губернії, функціонуванню братств та цехів, сільськогосподарських та землеробських товариств, звичаєвому праву тощо. Окреме місце у творчості дослідника посідає фундаментальна праця «Опыт толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии» (1902), де зафіксовані різноманітні лексеми, пов’язані з кустарними промислами, та наведені стислі пояснення до них.
У 1898-1901 рр. Віктор Іванович збагатив колекцію Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства ремісничими виробами – вишитими рушниками, килимами, плахтами, дерев’яними люльками та ін.
Упродовж більш ніж півстолітньої діяльності невтомний етнограф зібрав велику книгозбірню – біля 600 примірників наукових праць із різних питань українознавства. Цю бібліотеку він теж передав до Полтавського земства.
У 1905 р. разом із дружиною Юлією Яківною (із козацько-старшинського роду Кондзеровських) переїхав до Кобеляцького повіту, як він писав «облюбував для цього Білики», де й упокоївся 6 квітня 1914 р. У 2023 р. у смт Білики увічнили пам’ять про відомого вченого Полтавщини, перейменувавши вулицю Пушкіна на його честь.
