Українська історія органічно і невід’ємно пов’язана з історією Криму. Цей зв'язок у різний час проявляв себе по різному: то через торгівельні шляхи між античними містами та поселеннями праукраїнців Подніпров’я, то через військові походи козаків, довгі мандри чумаків за сіллю та рибою, чи дипломатичні угоди Гетьманщини з Кримським ханством, але завжди його результатами були постійний культурний обмін і взаємовпливи. Українських археологів, етнографів, істориків повсякчас вабили наукові скарби та загадки, на які такий багатий півострів. Спільні експедиції, конференції, видання, робочі і дружні контакти вчених різних регіонів України та Криму стали доброю традицією в незалежній Україні.
А археологічній колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є чимало артефактів, пов’язаних із найдавнішою історією Криму. Це зокрема предмети античної кераміки, найціннішими з яких є чорнофігурні та червонофігурні посудини і теракотові статуетки V ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е., більшість із яких походять із причорноморських грецьких колоній-полісів, зокрема, з території сучасної Керчі. До музею вони потрапили завдяки меценатству Є.М. Скаржинської, П.П. Бобровського та Д.І. Іловайського, а також активній збиральницькій діяльності його колишнього директора, археолога М.Я. Рудинського.
У 1987 році в Полтавському краєзнавчому музеї експонувалася виставка античної кераміки, до якої був виданий каталог, де представлено 47 найцікавіших експонатів: подано їх світлини і короткі описи.
Полтавський краєзнавчий музей із Кримом наміцно пов’язала цікава і колоритна постать Олександра Кузьмича Тахтая (1890–1963) – ученого та музейника за покликанням, який залишив помітний слід в історії закладу, маючи пряме відношення до налагоджування пам’яткоохоронної діяльності й ведення археологічних досліджень у Полтаві, формування фондових збірок, колекцій та бібліотеки головного музейного осередку краю у 20-х роках минулого століття.
Доля не була привітною до О. Тахтая. Зазнавши несправедливих репресій, арештів, звинувачень і слідства, після поневіряння різними містами і установами у пошуках роботи в 1935 році вчений потрапив до Криму – Херсонеського історико-археологічного музею-заповідника. Саме тут, у Херсонесі, найбільш яскраво проявився його науковий і організаторський талант. Він брав участь у створенні нової музейної експозиції, проводив археологічні розкопки, водив екскурсії, а від початку радянсько-німецької війни залишився в окупації, оберігати культурні цінності, які не можна було евакуювати. У Криму О. Тахтай працював до серпня 1949 р., поки нова хвиля репресій не закинула його до Углицького виправно-трудового табору.
О.Б. Супруненко у співпраці з В.І. Грабом, відомим полтавським краєзнавцем і дослідником періоду сталінських репресій, на початку 1991 року підготували перший науковий нарис про О.К. Тахтая, що розпочав процес повернення із забуття чималого кола «замовчуваних» і «втаємничених» імен визначних діячів вітчизняної науки та культури, знищених сталінським тоталітарним режимом, або ж доля яких була понівечена незаконними репресіями. Ця праця стала однією з перших книг на пострадянському просторі про вітчизняних репресованих археологів, була схвально прийнята колегами, викликала позитивні і критичні відгуки. Завдячуючи появі нарису колегами-музейниками, в тому числі і кримчанами, ім’я О.К. Тахтая почало згадуватися без «кримінального присмаку» і тавра «зрадника», а інформація про його життєвий шлях і польові дослідження набула поширення у науковій і краєзнавчій літературі.
Результати розвідок і розкопок О. Тахтая по праву зайняли своє місце у декількох випусках «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область».
130-річчя з дня народження О.К. Тахтая полтавські музейники і археологи, разом із колегами з інших міст України, відзначили ювілейною науковою конференцією і виданням тематичного збірника наукових праць «Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2020». У книзі вміщено 26 наукових статей, серед яких нові біографічні розвідки В. Граба і О. Супруненка «Олександр Тахтай: доля, наука, музеї і війна», В. Мокляка «Нові матеріали до біографії Олександра Тахтая», О. Сулими «Спроби реабілітації О.К. Тахтая у 1960-х рр.», С. та М. Капко, І. Мельникової «Гілочки до генеалогічного дерева (до родоводу О. Тахтая», О. Шиян «Орографічні штрихи «Орільського рейду О.К. Тахтая» 1926 р.», Є. Калініної та І. Курницької «Батьківська хата Тахтаїв у Ромнах (етюд М.П. Гронця)», а також матеріали з історії археологічних досліджень, археології бронзового і раннього залізного віків, середньовіччя, публікації музейних колекцій і окремих артефактів та документів.

Література:
Античная керамика в собрании Полтавского краеведческого музея: каталог выставки / [сост. А. Б. Супруненко]; ПОУК; ПКМ. – Полтава, 1987. – 30 с.: 48 илл.
Граб В. І., Супруненко О. Б. Археолог Олександр Тахтай / В. І. Граб, О. Б. Супруненко; ПКМ. – Полтава, 1991. – 84 с.: іл. – (До 100-річчя з дня народження та 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею).
Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2020. До 130-річчя з дня народження О. К. Тахтая (1890–1963): зб. наук. ст. / [редкол.: Ковальова І. Ф., Кулатова І. М., Михайлина Л. П. та ін.; Супруненко О. Б. (наук. і відп. ред.)]; НАНУ, Ін-т археол.; ПКМ ім. В. Кричевського; ЦОДПА. – Полтава; Харків : ТОВ «Майдан», 2020. – 352 c., ХІI с. кол. вкл.
Підготувала наукова співробітниця Наукової бібліотеки Світлана Капко