Придбавши хату у селі Устивиця Миргородського району, вона виявила на горищі добре збережену жіночу керсетку першої половини ХХ ст. і вирішила подарувати її до музейного зібрання.
У нашій колекції верхнього жіночого одягу зберігаються різноманітні зразки керсеток: від простих повсякденних до святкових. Проте, кожен новий експонат дуже важливий і очікуваний.
Для того, щоб підкреслити цінність надходження, звернимось до визначення цього елементу традиційного українського жіночого одягу, яке наводить у своєму фундаментальному дослідженні «Традиційне вбрання українців» відома українська науковиця Оксана Косьміна. Описуючи одяг полтавських жінок, вона зазначає: «Нагрудний одяг представляли керсетки – безрукавки на підкладці, виготовлені із легкої фабричної тканини. Їх шили з високим станом і «вусами» на спині, з відрізним, рисованим в талії (зібраними в дрібні складки-зборки) станком… Комір обшивали плисовими смугами, а по низу рукавів та подолу пришивали шовкову або оксамитову стрічку».
Керсетка із Устивиці невідрізна в талії, добре помітно, що права пола її широка й заходить за ліву. Угорі збереглись застібки – маленькі металеві гаплички. Знизу виріб підбитий ситцевою світлою у квіточках тканиною, на спинці – домотканим полотном.
Щиро дякуємо пані Яніні за щедрий дар і запрошуємо небайдужих підтримати її чудове починання.
На збережених до наших днів світлинах кінця ХІХ – початку ХХ ст. з музейного зібрання перед нами постають образи полтавок, одягнених за місцевим звичаєм. Неодмінним атрибутом їхнього вбрання, як бачимо, була керсетка.
Підготувала Тамара Кондратенко, головна зберігачка фондів.
#Культура #Традиція