Самобутність таланту Михайла Коргуна безперечно проявляється у його роботах. Таріль декоративний «Трипілка» – яскравий приклад поєднання високої майстерності виконання й глибокого переосмислення мистецької складової трипільських орнаментів.

Виріб (діаметр 48 см) виточений із деревини клену американського, покритий кольоровою політурою (олійним лаком) до шести разів. Між кожним покриттям майстер шліфував заготовку. До лаку міг додавати червоної або коричневої олійної фарби, одержуючи при цьому червоно-бурий відтінок, що, на його думку, найбільш наближало зовнішній вигляд виробу до «предковічних» кольорів трипільської культури.

Махайло Васильович завжди цікавився каріографією – малюнковим письмом. Він намагався відтворювати орнаменти якомога точніше, не порушуючи їх язичницького та космогонічного змісту – духовної основи існування давньої цивілізації. Різьблене оздоблення тарелі умовно складається з двох сюжетів: центрального та колового. У центрі дзеркала, в обрамленні зубчастого бігунця, розміщено вісім розеток, що утворюють одну велику квітку. Восьмикінцеві квітки – ознака присутності у житті людей Бога, бігунці з трикутниками – символи трьох стихій: води, повітря, вогню або Отця, Сина та Святого Духа. Широкі борти оздоблені геометризованими квітками, що чергуються з колами, в яких зображені коні, кабани, козулі та вовки. Тварини є символом здоров’я, заможного життя та багатства.

Фантазія художника, який вміє загадковим яскравим орнаментом прикрашати свої твори, здається воістину безмежною.

Підготувала Людмила Чеботарьова – завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів.

#Століття_Коргуна 
#Коргун_100
#Українська_діаспора #З_обох_боків_океану