Події
До Міжнародного Дня пам’яток та історичних місць
На теренах Полтавської області на сьогодні ще збереглося більше десяти тисяч насипів стародавніх поховальних споруд – курганів. Переважна більшість із них дуже або вщент розорані, тому від насипів збереглися лише останці, що незначними пагорбами здіймаються серез безмежжя ланів, позначаючи найвищі точки підвищень і мисів високих берегів річок чи вододілів. Правда, збереглися й величні, досі задерновані поодинокі кургани, споруджені впродовж енеоліту – бронзового віку вздовж головних водних артерій краю.
18 квітня, напередодні світлого Христового Воскресіння, в усьому світі відзначають Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Це свято було запроваджено у 1982 році з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури» і, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99, відзначається щорічно 18 квітня.
У цей день ще раз підкреслюють те, що кожна країна має неповторну історію та культурну спадщину. Метою свята є залучення світової громадськості до вирішення складних проблем збереження і відтворення пам'яток історії та культури, історичного середовища в сучасних умовах технологічного розвитку, військової загрози, забруднення навколишнього природного середовища. До таких заходів міжнародного масштабу долучається дедалі більше країн світу зі своїми національними програмами, в тому числі Україна.
Від початку 2020 року ми так і не змогли знайти достойний привід для презентації музейного наукового щорічника за 2018 р., що побачив світ наприкінці минулого року. Напевне, таким мав стати Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Проте, провести повноцінну презентацію через карантинні заходи поки що неможливо. Отже, спробуємо здійснити презентаційне оприлюднення збірника, де кожен охочий зможе віднайти собі цікаві і, сподіваємося, корисні матеріали. Авторські ж примірники й книги для бібліотек — передамо вже після завершення карантину.
Фортечні рушниці є цінним історичним джерелом, що відображає еволюцію ручної вогнепальної зброї, розвиток військової думки, пошук нових конструктивних рішень у збройовому виробництві.
Назва «фортечна рушниця» вказує на призначення подібної зброї, а саме захист фортець. Це важкі, потужні рушниці, що встановлювались на фортечних стінах і через вікна та амбразури відкривали потужний вогонь по ворогу на дистанціях, що були недосяжними для звичайної стройової зброї. Атакуючі, в свою чергу, також могли використовувати подібну зброю для ефективної стрільби по стінах фортеці з віддаленої відстані.
Детальніше:Фортечна рушниця зразка 1839 р. Бельгія – Російська імперія. Перша половина ХІХ століття
Вiтаємо Супруненка Олександра Борисовича - директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, відомого українського археолога, історіографа та музеєзнавця, видавця, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, Заслуженого працівника культури України.
Подяками Полтавської ОДА нагородили фахівців сфери охорони об'єктів культурної спадщини.
З нагоди відзначення Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, а також Дня пам’яток історії та культури України відзначили істороиків, краєзнавців, фахівців з питань охорони культурної спадщини.
За активну громадську позицію, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у збереження, охорону і популяризацію культурної спадщини Полтавщини подяку Полтавської обласної державної адміністрації отримали
Олександр Супруненко – кандидат історичних наук, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського;
Борис Тристанов – історик, краєзнавець, член правління ГО «Save Poltava»
Оксана Бєлявська – кандидат архітектури, член Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму облдержадміністрації
Ірина Калашникова – молодший Науковий співробітник Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради
Ігор Корост – директор Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради.
https://www.facebook.com/katerina.bochkareva.1/posts/10219990789194409
Україна – аграрна держава, багата на родючі чорноземи. Тому для українців в усі часи земельне питання було одним із найважливіших. Актуальним воно є і сьогодні, коли в Україні розпочинається реалізація земельної реформи. Але щоб її успішно здійснити, обов’язково слід урахувати історичний досвід минулого. Пропонуємо вашій увазі архівні документи про полтавських селян-хліборобів Кузьму Баранника та Петра Ромашка, репресованих у 30-х рр. ХХ ст., що були виявлені співробітниками музею в архіві управління СБУ у Полтавській області. Ці документи яскраво висвітлюють трагічні події минулого століття, коли знищувалась «хліборобська Атлантида», і будуть представлені в новій музейній експозиції «Полтавщина в 30-х рр. ХХ ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині».
Детальніше:Архівні документи про репресованих селян-хліборобів
Великдень завжди мав особливий статус серед інших свят. У ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. на гостину прибували не з квітами, а з листівкою, яка могла коштувати від 3 до 10 копійок. Цей знак душевних проявів вклеювали на довгу пам’ять до альбомів, згодом не раз переглядаючи та згадуючи родичів і близьких. У музейній колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поштових карток із великодніми привітаннями небагато, однак вони надзвичайно цікаві та різноманітні.
Відеосюжет про глиняні форми для випікання пасок з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Сюжет про колекцію писанок, які зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Розповідається про значення кольорів і орнаментів цього мініатюрного декоративного твору, символу Великодня.
1. У якому році був заснований Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського?
2. У якому архітектурному стилі побудована будівля музею?
3. З чиєї ініціативи був заснований музей?
4. Яка була першопочаткова назва краєзнавчого музею?
Детальніше:Вікторина «Сторінки історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського»
Продовжуємо віртуальну екскурсію по виставці «З вірою в серці...» Саме сьогодні, в останній день Песаху (з вечора 8 до вечора 16 квітня), розповімо про юдейські реліквії – менору й ханукію. Ці предмети початку 20 ст. з фондової колекції музею та кінця 20 ст., передані БО «Полтавський єврейський фонд Хесед Нефеш», експонуються на виставці.
