Ранньозрубний горщик із Климівки Полтавської округи у колекції Красноградського краєзнавчого музею
В експозиції з найдавнішої історії краю Красноградського районного краєзнавчого музею ім. П. Д. Мартиновича представлений гарної збереженості ранньозрубний горщик, виявлений за розкопок восени 1926 р. в с. Климівка Полтавської округи.
Свого часу, в 80-х рр. ХХ ст., ним зацікавився полтавський археолог О. Б. Супруненко, який збирав інформацію про старожитності Карлівщини і діяльність відомих дослідників з Полтавського державного музею – М. Я. Рудинського та О. К. Тахтая. Долучивши інформацію з публікацій та архівних документів М. Я. Рудинського, спогадів дружини О. К. Тахтая – Н. В. Тахтай, він пролив світло на походження цього експонату. Горщик виявлений в одному зі впускних захоронень кургану № 3/1926 р. з розкопок М. Я. Рудинського та О. К. Тахтая у с. Климівка (північний куток Новоселівка, «з Хутірцем», на Великій вулиці, за церквою, у дворі Григорія Пиндюка), яке було взяте «монолітом».
Ось що про деякі деталі підготовки і проведення цієї, досі не здійснюваної археологами на Полтавщині музейно-дослідницької акції, та ще й у складні 1920-ті рр., повідомляє О. Б. Супруненко. Для «<...> підготовки і взяття моноліту <...> зрубних поховань для Червоноградського музею <...> М. Я. Рудинський, О. К. Тахтай і директор музею Г. І. Нікіфоров доклали багато зусиль. Не було дошок, а про якусь техніку й мови бути не могло. На руках моноліти перенесли до широкого воза і волами доправили до Червонограда, де й остаточно розчистили поховання».
У історико-краєзнавчому нарисі Д. Т. Мариненка «Красноградський район» представлено світлину колективу Красноградського краєзнавчого музею 1927 р.
Після вилучення частини землі знахідки виявилися цілком придатними для експонування. Отже, одне з поховань було виставлене в експозиції до осені 1941 р. У часи Другої світової війни вдалося зберегти лише супутній інвентар із цього захоронення – ліпний горщик.
Ліпний горщик, що зберігся, належить за типом до гострореберних глибоких чаш, з виділеним відігнутим вінцем, прикрашеним під ним та двічі на вигині ребра тулуба суцільними горизонтальними відбитками шнура. Плічка посудини орнаментовані рядом із дев’яти навскіс заштрихованих (по 6 та 7 ліній), звернених вершинами до верху трикутників, нанесених також шнуровим штампом (всього 80 графічних елементів візерунку). Орнамент має сліди інкрустації білою пастою.
Висота посудини – 10,8 см; діаметри: вінця – 14,4 см, тулуба – 15,3 см, денця – 7,6 см. Поверхня зі слідами ангобування, коричнево-сірого кольору, зовні загладжена. У тісті – домішки шамоту, зрідка – блискітки кварцевого піску.
Горщик виглядає в цілому типовим зразком ранньозрубних посудин, відомих за знахідками у Поворсклі, Припсіллі, на Орілі, з віддалених – на Донеччині. Зокрема, з аналогій можна назвати посудини зі зруйнованого кургану в с. Орлик у пониззі Ворскли. Схожу за графікою орнаментацію має і посудина з могильника на вершині насипу кургану Цегельня у Нижньому Припсіллі з розкопок Ю. О. Шилова 1992 р.
Отже, представлений в експозиції Красноградського музею горщик належить до кола посуду ранньозрубного часу, вірогідно, XVI ст. до н. е., і може бути віднесений до часу опанування теренів лівобережних передстепів носіями зрубної культурно-історичної спільноти племен.
Таким чином, збережена у Краснограді посудина є матеріальним свідченням проведення одних із перших на Полтавщині науково-рятівних розкопок курганів восени 1926 р., здійснених М. Я. Рудинським і О. К. Тахтаєм у с. Климівка, а також залишається важливим джерелом вивчення матеріальної культури ранньозрубних племен Дніпровського Лівобережжя.
Підготував Роман Прохватіло, завідувач сектору пересувних і стаціонарних виставок науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
