В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена бронзова антична монета македонського царя Філіпа ІІ, знайдена у 1991 р. під час археологічних досліджень скіфського городища біля с. Книшівка Гадяцького району (нині Миргородського району) Полтавської області під керівництвом знаного полтавського скіфолога, Петра Якимовича Гавриша (1956 – 2018).
Монету виявлено у нижньому горизонті культурних нашарувань, у материковій улоговині біля північно-східного валу на глибині 1,4 м від сучасної поверхні. На південь від місця знахідки лежали розтрощений череп людини та дві розбиті античні амфори (походять з Гераклеї та Сінопи і датуються серединою IV ст. до н. е.).
Розміри монети становлять 16 х 15 мм, товщина – 4 мм, вага – 7, 69 г. На аверсі – зображення голови молодої людини в профіль вправо. Чоло пов’язане широкою стрічкою, а довге волосся на маківці зібране пучком. По краю монети є ряд дрібних випуклих крапинок.
Реверс монети значно пошкоджений корозією. На ньому ледве можна прочитати кілька грецьких літер: «IПY». Після реставрації проявилося зображення вершника вправо. Нерозбірливий напис знаходиться над вершником по краю монети.
Аналогічні монети широко представлені серед старожитностей стародавнього міста Севтополя (на території сучасної Болгарії), зокрема, в групі монет, котрі карбувалися в македонській столиці – місті Філіпи з 359 по 323 р. до н. е. Вони характеризуються сталими стандартами зображення і ваги. Центрами карбування монет за Філіпа ІІ були також міста Пелла та Амфіполіс.
Монети із зображенням Аполлона на аверсі та вершника на реверсі належать до найбільш поширеного типу Філіпових монет. На думку археологів, у скіфський час античні монети могли використовуватися для здійснення торгівлі між місцевим населенням і грецькими купцями. Також вважається, що до Лісостепу монети Македонської держави могли потрапити у результаті військових походів скіфів до Македонії у IV ст. до н. е.
