Події у музеї
#спортивнарубрика
Ця історія трапилася випадково, але після неї в голові міцно засіла думка, що у житті випадковостей не буває…
Наприкінці 2019 р. колектив музейників готував нову виставку, присвячену розвитку автомотоспорту Полтавщини. Тема була обрана не те, що цікава, а мегапопулярна. Уявити Полтаву і багато її міст і, навіть, сіл в останні 60 років без мотоболу, мотокросу, спідвею, автомототуризму, шосейно-кільцевих перегонів, картингу, автокросу на багі, легкових автомобілях, тайм аттак – просто не сила! На авторів виставки чекали історії про команди-легенди, легендарних спортсменів і просто легенди від пересічних полтавців про дорогу до мототреку у Розсошенцях на чергову гру, де збиралися тисячі глядачів, або до картодрому «Лтава». Було зібрано дуже багато матеріалу, хоча все осягнути повністю не вдалося.
Детальніше:Аркадій Михайлович Турлюн – відомий полтавський будівничий
Фотолітопис Полтавщини розпочав відлік у середині ХІХ ст. Його формували як професійні художники, так і аматори. Серед відомих майстрів фотосправи М. Фріденталь, Й. Хмелевський, Л. Тіраспольський, Є. Котельников, Б. Варшавський, Р. Салітан, Д. Меєрович, Г. Харлаб, Д. Ізраїлевич, А. Смілянський, К. Лехницький, Є. Фрог, М. Бродський та багато інших. Їх хист подарував нам шанс зазирнути в минуле, «познайомитися» з предками, побачити первісний стан споруд, історичних місць чи краєвидів.
Продовжуючи розповідь про цікаві будинки, розташовані в районі центрального ринку, зупинимося на «Будинку з аптекою» по вул. Європейській, 28 Досліджуваний об’єкт розташований в історичному середмісті Полтави, на розі вулиць Європейської (кол. Кобеляцької) та Шевченка (кол. Ново-Полтавської).
Вулиця Кобеляцька виникла у процесі виконання плану регулярної забудови міста після 1805 р. До цього тут проходила дорога, що вела у напрямку м. Кобеляки та м. Кременчук. Вона носила назву Єгор’євська і вела від фортеці через територію сучасної обласної лікарні. Пізніше вулиця стала називатись Кобеляцькою.
10 липня 2023 року науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа на тематичному заході "Український народний костюм. Традиції Полтавщини" з експрес-виставкою до нього допомогла внутрішньо переміщеним особам, що нині проживають у Полтаві, ознайомитися з особливостями традиційного строю нашого регіону - народним костюмом, який завжди є чи не найколоритнішою складовою культурної спадщини будь-якої нації.
18 липня Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії, провела етнографічний захід "Дитячий фольклор. Забавлянки". Учасники прослухали розповідь про традиційні дитячі забавлянки та потішки Полтавщини, поділилися власними найулюбленішими варіантами. У практичній частині з натуральних матеріалів, мушель, створювали декоративні композиції. Захід проведений у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки". Світлини Влади Герцунь.
Детальніше:Eтнографічний захід "Дитячий фольклор. Забавлянки"
День родини встановлений Указом Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят» від 30 грудня 2011 року.
Відзначається щорічно 8 липня з метою зміцнення родинних стосунків і виховання дітей у родинному колі. Жодна нація не зуміла обійтися без такого соціального інституту як родина, що грає визначну роль у забезпеченні прогресивного розвитку суспільства. Родина – це осередок культурних традицій, спадкоємності поколінь, джерело добробуту та благополуччя. У родині людина набирається сил і натхнення, вчиться досягати своєї мети, здобувати перемоги.
Сьогодні, в День працівників природно-заповідної справи, у дворику Полтавського краєзнавчого музеї імені Василя Кричевського відбулося нагородження лауреатів обласного конкурсу дитячих малюнків «Живопис природи Полтавщини». З вітальним словом виступали та провели церемонію нагородження заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Олексій Бруслик та директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації Сергій Олейніков.
Дякуємо військовим за можливість жити та працювати💙💛
7 липня 2023 року в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося засідання круглого столу «Парасоцький ліс: унікальний, заповіданий, збережений», присвячене 100-річчю заповідання урочища. Участь у засіданні взяли науковці, музейники, вчителі, краєзнавці та студентська молодь. Захід був присвячений Дню працівника природно-заповідної справи.
Детальніше:Відбулося засідання круглого столу «Парасоцький ліс: унікальний, заповіданий, збережений»
У день літнього сонцевороту українці здавна шанували божества стихій вогню та води – осяйного Купала та головну русалку, Марену. Відтак, веселі розваги біля водойм та багаття, що супроводжують свято донині, є древнім обрядом очищення за допомогою води та вогню. Християнізація Русі не змогла викорінити ці споконвічні ритуали. Навпаки – церква трансформувала їх у специфічні обрядові дійства на честь празника вшановування Різдва Іоанна Предтечі. Так утворилося неймовірно колоритне й містичне свято двох діб, що вміщують у собі найкоротшу ніч року. Проте, через недоліки юліанської календарної системи, Івана-Купала чимдалі дужче віддалялося від власне сонцестояння. Так у наш час святкують його у ніч із 6 на 7 липня за світським календарем.
Шановні полтавці та гості міста!
З нагоди Дня працівника природно-заповідної справи запрошуємо взяти участь у засіданні круглого столу «Парасоцький ліс: унікальний, заповіданий, збережений», присвяченому 100-річчю надання урочищу заповідного статусу.
Детальніше:Круглий стіл «Парасоцький ліс: унікальний, заповіданий, збережений»
Чимало народних традицій відзначення православного свята Різдва Іоана Предтечі були широко розповсюдженими на Полтавщині ще у минулому столітті. Деякі з них, водіння "Маринки" та обрядові хороводи, відтворили співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа та Олена Штитьова, на етнографічному заході "Купало-Купалочку, подаруй нам віночка". Проводили його 3 липня у музейному дворику та 5 липня у бібліотеці філії 10, з метою реабілітації та адаптації внутрішньо переміщених осіб.
