14 серпня розпочала роботу виставка «Більське городище в дослідженнях українських археологів»

Історія вивчення Більського городища та його округи налічує чимало важливих відкриттів і славетних імен представників вітчизняної археологічної науки, але особливе місце в ній, безумовно, посідає професор Борис Андрійович Шрамко, який присвятив, по суті, все своє наукове життя цій видатній пам’ятці. Впродовж майже чотирьох десятиліть (1957 —1994) експедицією Харківського державного університету під його керівництвом були проведені на Більському городищі безпрецедентні за своїми обсягами археологічні роботи. Це, в першу чергу, стосується Східного укріплення, хоча увага приділялася і вивченню системи оборони на різних її ділянках та розкопкам поховальних пам’яток на території і поблизу городища. У підсумку в руках дослідників виявилися дані, що проливають світло на найрізноманітніші аспекти життєдіяльності мешканців Більського городища, зокрема, побут, господарські заняття, соціальну структуру, культову практику, поховальний обряд тощо. Найважливіші результати та висновки цих робіт викладені Б. А. Шрамком у широко відомому монографічному дослідженні, присвяченому цій пам’ятці. Серед них принципове значення для вивчення скіфської епохи мають два положення: визначення історичного місця Більського го­родища в якості центру переддержавного утворення регіональної поселенської системи басейну р. Ворскли і співставлення його з містом Гелоном, де проживали племена будинів і гелонів, відомості про яких нам передав давньогрецький історик Геродот.

З початком 90-х рр. XX ст., практично одночасно на Більському городищі і в його окрузі розпочали роботу, а деякі успішно працюють і до сьогодні, кілька археологічних експедицій, а саме: Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації (керівники О. Б. Супруненко, І. М. Кулатова; розкопки курганного могильника в ур. Перещепине, Лісовий Кут, курганний могильник «Б», розвідки території Великого Більського городища та його округи), Харківського палацу дитячої та юнацької творчості, а пізніше Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (керівник І.Б.Шрамко; дослідження на Західному і Східному городищах, курганного могильника «Скоробір»), Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (керівник П. Я. Гавриш; дослідження в ур. Царина, на Західному городищі, курганного могильника Скоробір, поселення біля сіл Довжик та Саранчівка), спілна Українсько-Німецька експедиція Інституту археології НАН України та Німецького науководослідного Товариства (керівники Р. Ролле, В. Ю. Мурзін, Є. В. Черненко, С.В. Махортих). Основна увага дослідників була зосереджена на вивченні пам’яток та об’єктів Західного та Великого укріплень Більського городища, а також курганних некрополів у межах Великого укріплення і могильників, розташованих поблизу поселення.

Археологічні колекції здобуті під час цих досліджень, стали основою для побудови експозицій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Музею Археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Знахідки були родзинкою численних тематичних виставок згаданих музеїв та Історико-культурного заповідника «Більськ», створення якого у 2005 р. стало своєрідним підсумком багаторічної праці археологів у збереженні, охороні та популяризації унікальної пам’ятки давніх культур. Заповідник також стрімко поповнює свої фонди завдяки розвідкам та розкопкам науковців закладу — В. В. Приймака, О. М. Шапорди, С. А. Скорого, І. Б. Шрамко, С. А. Заднікова та інших дослідників.

Перспективи наукового, археологічного та музейного студіювання цієї непересічної пам’ятки – визначного надбання культурної спадщини України, невичерпні.

І можна впевнено сказати: загадковий Гелон відкриє ще багато невідомих сторінок історії майбутнім дослідникам.

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01

17 08 14 belsk01