Планомірне формування збірки церковних старожитностей розпочалося з передачі лубенською меценаткою, засновницею музейної справи в регіоні Катериною Скаржинською 1906 року Полтавському земському музею своєї Круглицької приватної збірки. Хранителем етнографічного і церковного відділів став Кость Мощенко (1876 – 1963), художник, архітектор, етнограф. Його подальші надбання, експонати Полтавського Єпархіального давньосховища, які надійшли до музею у 1915 році під час Першої світової війни, експедиційні знахідки вчених Данила і Вадима Щербаківських, Валентина Ніколаєва, Михайла Рудинського, Якова Риженка, Никанора Онацького упродовж 1910 – 1930-х років значно поповнили фондову колекцію. У період Другої світової церковні раритети частково були вивезені до Німеччини. У 1950 – 1980-х роках предмети культу майже не надходили через антирелігійну політику совєтської держави. Збори відновилися за часів незалежності.

У сучасній колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського нараховується понад 300 одиниць культової давньоруської та пізньосередньовічної металопластики, а також вироби з мідних сплавів, пов’язані зі старообрядницькою культурою російської Півночі, гуслицьких і московських майстрів ХVІІІ – ІІ пол. ХІХ ст.

Художнє лиття на всіх етапах свого розвитку було тісно пов’язане з іконописом, а разом із ним, тканинами літургійного змісту складало своєрідний ансамбль, канони якого вироблялися протягом століть. Тому виставка репрезентує і живописні образи на дереві, і гаптовані деталі священицького вбрання.

Виставка працює на мансардному поверсі музею з 13 жовтня 2017 р.

17 10 13 tserkovni01

17 10 13 tserkovni01

17 10 13 tserkovni01

17 10 13 tserkovni01

17 10 13 tserkovni01