22 квітня 2014 р. у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація наукового видання «Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Пирятинський район», підготовленого науковцями закладу.

Видання продовжує розповідь про багатство культурної та історичної спадщини Полтавського краю, зокрема, Пирятинщини. До книги, окрім вступної статті, увійшло 339 статей про пам'ятки району, у тому числі комплексні. Із них 194 присвячені пам'яткам археології, 117 − історії, 5 − архітектури, 3 – мистецтва, 1 − пам'ятці техніки, 21 − природоохоронним об'єктам. Це результат колективної праці не лише науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. До підготовки видання були також запрошені працівники Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації та вищих навчальних закладів м. Полтави.

Під час роботи над статтями проведені експедиції по території Пирятинського району, під час яких досліджувалися вже відомі пам'ятки та виявлено 53 нових об'єктів культурної спадщини.

9 березня 2014 року виповнилося 200 років від дня народження видатного українського поета і художника Т.Г. Шевченка. Особливе місце в житті і творчості поета займає Полтавщина, зокрема Пирятинщина. Поет був знайомий з родиною Закревських із с. Березова Рудка Пирятинського повіту. Неодноразово він приїздив до них та написав портрети Платона і Ганни Закревських. Ще в Петербурзі до кола його близьких друзів входили пирятинці: живописець, академік Петербурзької Академії мистецтв Аполлон Миколайович Мокрицький та мистецтвознавець, професор Петербурзької Академії мистецтв Василь Іванович Григорович, як називав його Шевченко «батько мій рідний».

Особливої уваги на території району заслуговують пам'ятки Великої Вітчизняної війни, адже у вересні 1941 року Пирятинський район став ареною боїв Південно-Західного фронту, який перебував в оточенні. Біля міста Пирятин у селі Верхоярівка в одному з будинків, що не зберігся, проходила нарада штабу Південно-Західного фронту на чолі з командуючим фронтом генерал-полковником М.П. Кирпоносом. А на території колишнього цегельного заводу дислокувався штаб 117-ї стрілецької дивізії, яка обороняла м. Пирятин у середині вересня 1941 року. Неподалік від Пирятина в урочищі Пирогова Левада (нині це територія Гребінківського району) знайшли свій спочинок тисячі мирних жителів, партизан, підпільників Пирятинського та Гребінківського районів та військовополонених, адже воно стало місцем масових розстрілів. Найбільші масові розстріли в урочищі Пирогова Левада відбулися у травні 1942 р. – у цей час були розстріляні представники єврейської громади Пирятинщини.

До книги включено список воїнів, які загинули під час оборонних та визвольних боїв чи зникли безвісти у 1941 та 1943 рр. Книга є результатом праці колективу із 28 авторів. Цю величезну роботу неможливо було виконати без розуміння та підтримки з боку місцевих органів влади. В підготовці видання допомагали пирятинці: Купріян Микола Миколайович, Білоброва Тамара Миколаївна, Купріян Наталія Геннадіївна, Квач Валерій Володимирович та директор Березоворудського народного історико-краєзнавчого музею Гончар Валентина Василівна.

Книга – це колективна праця багатьох людей. Висловлюємо всім глибоку вдячність і сподіваємось на таку ж підтримку в інших районах області, адже робота над «Зводом…» буде продовжуватись.