Значне місце в житті та творчості Тараса Григоровича Шевченка займає Полтавщина.
Т.Г.Шевченко бував тут під час трьох подорожей по Україні – 1843 – 1844, 1845 – 1847, 1859 рр. Найдовше він перебував на полтавській землі в 1843 і 1845 роках. Т.Г.Шевченко провів на території Полтавської губернії близько півтора року (1843 – 1846, 1859). Навіть, знаходячись далеко від України, він не переривав зв’язок з Полтавщиною, листувався з полтавцями, писав про наш край у творах. Так, у повісті «Близнецы», Полтава згадується близько 30 разів.
Навесні 1843 року, Є.П.Гребінка вперше привіз Т.Г.Шевченка на Полтавщину, в Мойсівку, де зав’язався ряд тривалих знайомств, що надовго визначили характер діяльності Кобзаря в цей час: знайомство О.Афанасьєвим – Чужбинським, Я. де Бальменом, О.Капністом, Закревськими, Лук’яновичами, Рєпніними, ін.
Восени 1845 року Т.Г.Шевченко побував на Полтавщині за завданням Київської археографічної комісії. В «Археологічних нотатках», зроблених ним в Переяславі, Миргороді, Хоролі, Лубнах, подано опис церков, церковного начиння, археологічних пам’яток, Мгарського монастиря тощо.
Ядро циклу «Трьох літ» становлять твори, написані на Полтавщині: «Не завидуй багатому», «Не женися на багатій», «Великий льох» (Миргород), «Єретик», «Сліпий», «Стоїть в селі Суботові» (Мар’янське), «Наймичка», «Кавказ», «Заповіт» (Переяслав), «І мертвим, і живим, і ненародженим», «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Маленькій Мар’яні», «Минають дні, минають ночі…», «Три літа» (В’юнища).
Малюнки, виконані Т.Г.Шевченком на Полтавщині, завжди матимуть велику історичну і наукову цінність. Архітектурні, археологічні та історичні пам’ятки, люди, з якими він спілкувався, Полтавські краєвиди знайшли відображення в малюнках та живописних роботах митця.
Посмертна слава Кобзаря проявляється у всенародному вшануванні його пам’яті, розпочате в Полтаві передовими діячами О.Строніним, О.Кониським, Д.Пильчиковим, ін., продовжується і в наш час. В багатьох селах і містах Полтавської області споруджені пам’ятники, встановлені меморіальні дошки й знаки. Саме на Полтавщині народилась думка про спорудження в місті Київ першого пам’ятника Т.Г.Шевченку. Золотоніське повітове земство започаткувало збір коштів. У друкарні Г.Маркевича була надрукована поштова листівка з портретом Кобзаря з метою заохочування до пожертвувань.
У 1963 р. в Полтаві відбулося «відкриття» Шевченківського дуба, посадженого в 1861 р., але «загубленого» наприкінці ХІХ ст. у колишньому саду Гуссона. У Полтаві регулярно проводилися наукові Шевченківські конференції, літературно-мистецькі свята, відзначення ювілеїв Великого Кобзаря.
12 березня 2023 р. виповниться 160 років від дня народження всесвітньовідомого вченого Володимира Івановича Вернадського. За словами видатного українського письменника Олеся Гончара, науковець завжди возив із собою збірку віршів Т.Г.Шевченка. А у листі до дружини від 2 березня 1892 р. Володимир Іванович писав, що вірш «Минають дні, минають ночі…» є однією з його найулюбленіших поезій.
Кращі твори письменників і митців Полтавщини удостоєні високої нагороди – Державної премії ім. Т.Г.Шевченка. Лауреатами її стали О.Гончар, брати Тютюнники, Б.Олійник, О.Білаш, інші.
Підготувала публікацію Г.М.Барська – завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії
