...У постановах Міністерства культури срср, ще в 60-х рр. ХХ ст. знаходимо термін «Народний музей» як найменування для громадських музеїв, які мали досягнення у створенні експозицій, досить значні колекції, а головне досягли успіхів у пропаганді досягнень радянської держави, акцент ставився на «значну масову політичну» виховну роботу. Але термін «народний» використовувався і як загальна назва для громадських музеїв…

Наприклад, у «Типовому положенні про Народний музей», затвердженому Міністерством культури срср 15.02.1965 р., зазначалось, що народні музеї [стосовно громадських музеїв – авт.], повинні використовувати зібрані пам’ятки матеріальної та духовної культури як «могутній засіб комуністичного виховання трудящих». Окрім міністерських «Наказів», «Постанов», «Положень», які регламентували діяльність музейних закладів, обласні управління та відділи культури розробляли власні методичні поради, орієнтуючись на загальнодержавну політику. Так, у 1968 р., Полтавська Обласна науково-методична рада по народних музеях розробила рекомендації на допомогу громадським музеям. Однак, метеріали видали під назвою «Поради народним музеям по збиранню, обліку та збереженню експонатів». Ці «поради» пропонувалися до уваги музеям, які не мали статусу державних і діяли на громадських засадах.

Найменування «народний музей» присвоювалося Постановою Колегії Міністерства культури Української республіки, на підставі пропозицій обласних управлінь культури закладам, які мали «відповідні приміщення та обладнання, яке забезпечує зберігання та показ зібраних колекцій», досягли значних успіхів у створенні експозицій, зібрали велику кількість музейних предметів.

Цікаво, що за Постановою Колегії Міністерства культури Української рср від 16 травня 1968 року звання «Народний музей» присвоїли 16 музейним закладам Полтавській області. У той же час, в інших областях, такого звання була удостоєна значно менша кількість закладів…

Продовження у наступній частині…

Підготували: Алла Лавріненко, Віталій Яремченко