Події
У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято. У 1996 році Міжнародний союз архітекторів, що був створений одразу після другої світової війни, на 20-й генеральної асамблеї ООН в Барселоні, прийняв резолюцію про святкування Всесвітнього Дня архітектури в перший понеділок жовтня. Кожен рік у свята певна тематика. Цього ж року свято проходить під гаслом «Місто – простір спільного користування».
В 2020 році Всесвітній День архітектора припадає на 5 жовтня. Цей день є чудовою можливістю подивитися на своє місто іншими очима, роздивитися будівлі і вкотре захопитися талантом українських майстрів-будівничих.
Першим із дослідників, хто дав архітектурну характеристику забудові Полтави був Михайло Якович Рудинський – відомий вчений, талановитий археолог, музейник, педагог, доктор історичних наук. Народився він 14 жовтня 1887 р. в м. Охтирка Сумської області в родині земського лікаря. Освіту отримав у місцевій гімназії і на історико-філологічному факультеті Харківського університету. У 1917-1924 рр. жив і працював у Полтаві. Практично вся його діяльність в цей період була пов’язана з Полтавським музеєм. М. Я. Рудинський був організатором і активним членом одного із перших на Україні Наукового товариства дослідження і охорони пам’яток старовини та мистецтв у Полтаві (1918 р.).
Детальніше:Перший із дослідників, хто дав архітектурну характеристику забудові Полтави
Шановні працівники освіти!
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає вас з професійним святом і бажає творчої наснаги, здоров’я, достатку!
Впродовж багатьох років музейники активно співпрацюють з різними освітніми організаціями області. У співробітництві з вчителями і викладачами міста та області ми впроваджуємо в життя довгострокові програми «Музей-школі», «Музей-дітям». В рамках діючих програм реалізуються освітні, наукові, патріотично-виховні функції музею. Оглядові та тематичні екскурсії, інтерактивні навчальні заходи, майстер-класи, наукові конференції, семінари, зустрічі з видатними сучасниками, концерти, фестивалі та багато інших форм культурно-освітньої роботи використовують наукові працівники музею для популяризації знань про природу, історію, культуру нашого краю.
Багато років співпрацює з культурно-освітніми установами Полтави фотохудожник Володимир Сергійович Коротков. Неодноразово його персональні виставки експонувалися у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Та й сам музей, його ошатна будівля, інтер’єри, паркова зона навколо ставали джерелом натхнення нашого земляка.
Володимир Коротков починав як фотограф-аматор. Інженер за фахом, віддавав улюбленому заняттю увесь вільний час. І зараз він не пориває з фотосправою, вдосконалює майстерність, знаходить шанувальників свого таланту серед представників творчої інтелігенції, полтавських освітян та музейників.
Детальніше:Фотокомпозиція з виставки В.С.Короткова «Полтава – квітуче серце України»
Вже четвертий рік поспіль кафедра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка проводить звітну виставку творчих робіт.
У 2017 р. − представляли свої роботи викладачі кафедри, 2018 р. − викладачі разом із студентами. У 2019 та 2020 р. – твори студентів та випускників спеціальностей «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» та «Графічний дизайн».
Детальніше:Звітна виставка студентів кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва...
2 жовтня 2020 року на подвір'ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація інноваційно-культурного продукту #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною.
Була представлена Інтерактивна мапа пам'яток археології Полтавської області у тривимірному форматі та продемонстрований потенціал платформи. Також виступили розробники проєкту та запрошені особи. Наостанок присутні мали змогу побачити на практиці потенціал та можливості використання цієї платформи.
Детальніше:Відбулася презентація інноваційно-культурного продукту #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною.
Бережний (Бережной) Анатолій Семенович (1910 – 1996) – хімік-технолог, доктор технічних наук, професор. Академік АН УРСР (1979). Почесний член Українського мінералогічного товариства (1991).
Народився в с. Остап’є Хорольського повіту Полтавської губ. (нині Великобагачанського р-ну Полтавської обл.) у родині інтелігентів. Батько вченого – Семен Іванович – один із зачинателів медицини на історичній Хорольщині. Закінчив Полтавську фельдшерську школу, згодом Харківський медичний інститут. Працював фельдшером, головним лікарем Остап’євської дільничної лікарні. Завдяки його великій праці лікарня стала своєрідним центром з питань гігієни і профілактики дитячих захворювань. Проводив боротьбу з дифтерією, малярією, домігся будівництва в селі лазні, санітарного впорядкування колодязів. Він першим у нашій державі був удостоєний високого звання «Заслужений лікар УРСР». Остап’євці бережуть пам’ять про лікаря, який залишив вагомий слід у розвитку села. Його ім’я носить вулиця села, на фасаді приміщення колишньої земської лікарні встановлено меморіальну дошку. Мати вченого – Ольга Яківна Обломська – дочка священика, приклала багато зусиль для ліквідації неписемності серед селян.
Нещодавно колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась особистими речами, фотографіями та роботами Павлюченка В. Є. (1920 – 2008 рр.) – відомого полтавського художника-фронтовика, живописця, графіка, який пройшов фронтовими дорогами війни від Полтави до Берліну. У творчому доробку майстра були професійно виконані графічні аркуші й газетні замальовки, ліногравюри, ескізи марок, листівок та конвертів, ескізи до театральних вистав і монументально-декоративного оздоблення будівель. Неповторні орнаменти художника стали надбанням багатьох вишивальниць.
Детальніше:Нові надходження до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Міжнародний день музики відзначається щорічно 1 жовтня, починаючи з 1975 року. Він був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО двома роками раніше на 15-й Генеральній асамблеї IMC в Лозанні.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського експонуються речі українського музикознавця, диригента і хореографа, першого теоретика українського народного танцю Василя Миколайовича Верховинця (1880-1938). Серед них: піаніно і партитура з його музичної колекції. Особливу увагу привертає портрет Василя Верховинця, робота 1936 року видатного полтавського художника Павла Горобця.
29 вересня дендрологічна колекція парку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новими екзотами, що надійшли в дарунок від родичів першого завідувача музею Михайла Олександровича Олеховського. Наталія Михайлівна Литвиненко (онука вченого) та її донька Ганна, які мешкають зараз у Києві, подарували ще у 2017 р. декілька цікавих рослин, що поклали початок формуванню меморіального куточка парку на честь полтавців – корифеїв музейної справи. Цього разу до Полтави друзі родини (Сергій та Тетяна Благодарні) привезли справжній дендрологічний скарб: ліріодендрон тюльпановий (тюльпанове дерево), галезію каролінську (конвалієве дерево), дерен коуза, калікарпу Бодіньєрову, клетру вільхолисту, жарновець віниковий та кольквіцію чарівну. Зазначимо, що далеко не кожний дендропарк може похвалитися такими екзотами. Пройде час, рослини виростуть і будуть не лише радувати відвідувачів парку, а й слугуватимуть живим пам’ятником М.О.Олеховському.
Жорстокі 20-роки минулого століття породили антигуманне явище тотального знищення багатовікового культурного надбання України, вислідом якого стало критичне стоншення пласту пам’яток історико-архітектурної спадщини. В держави відбирали колективну пам’ять, адже через радикальну зміну природно складеного матеріального середовища українця змінювалися і сенси буття, традиції, накопичені попередніми поколіннями і передані у спадок нащадкам. Висаджували у повітря кам’яні храми, руйнували хати, спалювали давні дерев’яні козацькі церкви, перетворювали на макулатуру бібліотеки і живописні полотна з приватних колекцій. Цей перелік нескінчений, але незважаючи на хвилі нищівних суспільно-політичних катаклізмів ми і до сьогодні володіємо залишками неоціненого архітектурного скарбу, що був убережений від поглинання темрявою людьми, котрі не боялися ставати на захист унікальних витворів зодчих попередніх часів.
30 вересня ми святкуємо Всеукраїнський день бібліотек. Вітаємо наших щирих друзів – бібліотекарів! Бажаємо Вам миру, добра, тепла, наснаги, натхнення та вдячних читачів!!!
Духовне і культурне життя нашого народу нерозривно пов'язане з прагненням чи, навіть, потребою українців до розширення кола знань, необхідністю читати і формувати приватні бібліотеки. Книгодрукування за козацьких часів, яке ставало все потужнішим, дало значний поштовх до збагачення особистих книгозбірень.
Характерною особливістю Гетьманської доби в Україні була загальна висока освіченість не лише представників старшини, а й інших прошарків населення. Загальний запит на освіту викликав «спрагу» до книги, що започаткували приватні, монастирські і громадські книгозбірні. До прикладу, багато українських гетьманів пройшли навчання в європейських та українських школах, колегіумах, академіях і мали гарний рівень освіти, чому сприяла значною мірою і доступність до книг.
Детальніше:З історії формування книгозбірень за козацьких часів