Події
23 вересня 2020 у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся захід, присвячений Дню міста Полтави, «Солдатські шляхи: на пошану захисників Вітчизни». Темою зустрічі стали розповіді про солдатські дороги полтавців – учасників Другої світової війни та спогади сучасних захисників територіальної цілісності та незалежності України. До участі в заході були запрошені військовослужбовці, студентська молодь, представники громадськості, засобів масової інформації.
З аудиторією спілкувалися капелани Євген Пономаренко та Григорій Ганзій, доброволець батальйону «Айдар» Олександр Юренко, волонтерка ГО “Агенція сталого розвитку” Наталія Костіна. Про сучасні підходи до вивчення історії Другої світової війни говорила професор, доктор історичних наук, завідувачка кафедри історії України Полтавського Національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Людмила Бабенко.
У кінці серпня 1943 р. почалася грандіозна битва за Дніпро. Полтавщина була у смузі бойових дій військ Воронезького та Степового фронтів. Воронезький фронт під командуванням генерала армії М. Ф. Ватутіна був націлений на Київський напрямок, рухався через північні райони області – Зіньківський, Опішнянський, Лохвицький, Гадяцький. Війська Степового фронту під командуванням генерал-лейтенанта І. С. Конєва рухалися у напрямку на Полтаву і Кременчук з метою розгромити угруповання ворога, визволити Полтавську область, захопити переправи на Дніпрі, з ходу форсувати річку і створити плацдарм на її правому березі для розгорнення дальшого наступу.
Першими розпочали бої ватутінці. 6 вересня частинами 52 армії генерал-лейтенанта К. А. Коротєєва одночасними ударами з двох боків було визволено м. Зіньків, перший серед районних центрів області. 9 вересня, через 2 тижні виснажливих боїв була остаточно визволена Котельва.
Детальніше:Визволення території Полтавської області від нацистський окупантів
Коли настає 23 вересня, - День визволення Полтави від нацистських окупантів, - до нас одночасно приходить відчуття Великого Свята і Вічної Печалі.
Більше 200 тисяч наших земляків воювали на різних фронтах Другої світової війни, визволяючи Полтавщину, Україну, світ від нацистського поневолення.
Ми схиляємо в пошані голови і завжди будемо адресувати слова глибокої вдячності ветеранам та учасникам війни, славити тих, хто в тилу самовідданою працею наближав Велику Перемогу, пам’ятати усіх, чиє життя забрала страшна війна.
Слава та подвиги ветеранів, додають нам сил у нинішній боротьбі за незалежність і український суверенітет.
Ми віримо в міцність нашої держави, стійкість і мудрість українців.
Доброго здоров’я та оптимізму усім нам, достойного сьогодення і щасливого майбутнього.
З щирою повагою – колектив музею.
23 вересня у залі № 17 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкриється виставка – мистецька ода «О, Полтаво! Рідне місто моє!» художника-аматора Олексія Діяконенка. На графічних роботах зображені дорогі серцю куточки міста та його мешканці. Вхід вільний.
Цей день відзначається з 2001 р. як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з нацистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя, сприяючи просуванню частин і з’єднань радянської армії на захід.
Уже в перші тижні війни, коли стало зрозуміло, що певна частина території СРСР буде окупована ворогом, виникло питання про організацію партизанського руху. У постанові ЦК ВКП(б) “Про організацію боротьби в тилу німецьких військ” від 18.07.1941 р. записано: “Задача заключається в тому, щоб створити нестерпні умови для німецьких інтервентів, дезорганізувати їх зв’язок, транспорт і самі військові частини, зривати всі їх заходи, знищувати загарбників та їх посібників, всемірно допомагати створенню кінних і піших партизанських загонів, диверсійних і винищувальних груп, розгорнути мережу наших більшовицьких підпільних організацій на захопленій території для керівництва всіма діями проти фашистських окупантів ”.
Борис Петрович народився 28 листопада 1935 р. у с. Дячкове Диканського р-ну Полтавської обл. Навчався у Миргородському керамічному технікумі ім. М.В. Гоголя. Подальша доля митця була пов’язана з Будянським фаянсовим заводом, котрому він віддав сорок років творчого життя. Борис Петрович першим на заводі освоїв та впровадив підполив’яний розпис фарбами й солями металів, що надавало технічні можливості для створення унікальних за образністю творів.
Художник не забуває про рідну полтавську землю і передав до фондів музею два набори для вареників «Чорнобривці» (1996 р.) та «Ягода» (1985 р.), набір салатників «Ніжні квіти».
Колектив музею висловлює шану та щиру подяку за оригінальний подарунок Б.П. Пяниди.
Ім’я Народної артистки України Жанни Костянтинівни Северін є невід’ємною часткою почесного списку видатних діячів театрального мистецтва Полтавщини ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст. На сцені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя вона зіграла понад сто ролей, пройшла шлях від артистки додаткового складу та балету до Народної артистки України
Жанна Костянтинівна Северін народилася 21 вересня 1938 р. у Полтаві. Навчалась у школі № 23 і водночас відвідувала балетну студію при будинку промислової кооперації. Можливо, саме під час навчання в студії майбутня актриса визначилась зі своїм покликанням, тому що одразу після закінчення школи спробувала вступити до Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Але спроба виявилась невдалою і Жанна у вересні 1956 р. розпочинає свою трудову діяльність у Полтавському державному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя артисткою додаткового складу. А вже в січні 1961 р. в її трудовій книжці з’являється запис про переведення Ж.К. Северін до балетної трупи і на посаду артистки театру
Детальніше:Видатні діячі Полтавщини ХХ століття: Жанна Костянтинівна Северін.
Кожну третю неділю вересня працівники лісових господарств відзначають своє професійне свято. Лісистість Полтавщини складає 9,1 %. Це й природні кленово-липові діброви, насаджені бори та субори, березняки й вільшняки. На Полтавщині проходить східна природна межа поширення грабу. Є насадження, створені за участю деревних порід-інтродуцентів. Це лісові культури акації білої, сосни кримської, сосен Веймутова та Банкса, модрин європейської та японської, ялиці, ялини, дуба бореального, бархату амурського та інших порід, які не характерні для природних лісів Полтавщини. Лісові масиви області знаходяться у віданні 8 лісгоспів: ДП «Гадяцьке лісове господарство», ДП «Диканське лісове господарство», ДП «Кременчуцьке лісове господарство», ДП «Лубенське лісове господарство», ДП «Миргородське лісове господарство», ДП «Новосанжарське лісове господарство», ДП «Пирятинське лісове господарство», ДП «Полтавське лісове господарство». Основними їх завданнями є: лісовідновлення і лісорозведення, заготівля і переробка деревини та побічної продукції лісу, підвищення продуктивності та поліпшення якості складу лісу, здійснення екологічного виховання населення та створення учнівської школи лісництва. На працівниках лісових господарств лежить величезна відповідальність щодо захисту лісових масивів. Представлений відеосюжет пропонує віртуальну екскурсію по сосновим і широколистяним лісам Полтавщини, які зачаровують своєю величчю. Тож, мандруючи лісовими стежками краю, вшануймо нелегку і кропітку, інколи – небезпечну, але надзвичайно цікаву працю наших лісівників!
20 вересня 2020 р. виповнюється 125 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова – ботаніка, академіка АН УРСР (1948) уродженця м. Зіньків на Полтавщині (1985 – 1971).
Заслужений діяч науки УРСР (1965). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (разом із чотирма вченими: в 1969 р. за багатотомну працю «Флора УРСР» та у 1983 р. посмертно за п’ятитомне видання «Визначник грибів України». Директор Інституту ботаніки АН УРСР (1946 – 1963). Голова Українського ботанічного товариства (1957 – 1972). Першим здійснив районування боліт України (1938) та сформулював основні закономірності розміщення болотних масивів. Підготував «Визначник печіночних мохів» (1939), який став першою подібною працею в колишньому СРСР. Запропонував оригінальні філогенетичні схеми для вищих спорових рослин. Основні наукові праці – із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, болотознавства, ботанічної географії, палеоботаніки.
Детальніше:До 125-річчя від дня народження академіка Д.К. Зерова
Сьогодні у Полтавському Краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського триває унікальний мистецький проект «Краєзнавчий Арт вікенд», організований ГО “Save Poltava” разом з мистецькою школою «Камбала», полтавським осередком УАЛ-Полтава, за підтримки Полтавської ОДА. Творчий захід , на який з самого ранку завітало чимало полтавців та гостей міста розпочався о 10 годині виступом Козака Сіромахи, свою тематичну екскурсію на тему «Розповідь про Енеїду Івана Котляревського в ілюстраціях» провів відомий історик, краєзнавець Борис Тристанов. Говорили на мальовничому
подвір’ї Краєзнавчого і про необхідність збереження культурної та архітектурної спадщини міста на Ворсклі. Також гостям запропонували уявити, якою була Полтава кілька століть тому. Своє неформальне мистецтво 90 -х представили учасники Арт- вікенду. Також на подвір’ї Полтавського Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на кількох локаціях проходили музичні джеми, виступи бандуристів, тут співали та грали на фісгармонії, митці проводили майстер-класи виробів з кераміки . Завершився краєзнавчий Арт вікенд розмовою та перформансом з відомим українським поетом Юрієм Андруховичем « Вічна подорож або Енеїда».
