Події
Жорстокі 20-роки минулого століття породили антигуманне явище тотального знищення багатовікового культурного надбання України, вислідом якого стало критичне стоншення пласту пам’яток історико-архітектурної спадщини. В держави відбирали колективну пам’ять, адже через радикальну зміну природно складеного матеріального середовища українця змінювалися і сенси буття, традиції, накопичені попередніми поколіннями і передані у спадок нащадкам. Висаджували у повітря кам’яні храми, руйнували хати, спалювали давні дерев’яні козацькі церкви, перетворювали на макулатуру бібліотеки і живописні полотна з приватних колекцій. Цей перелік нескінчений, але незважаючи на хвилі нищівних суспільно-політичних катаклізмів ми і до сьогодні володіємо залишками неоціненого архітектурного скарбу, що був убережений від поглинання темрявою людьми, котрі не боялися ставати на захист унікальних витворів зодчих попередніх часів.
30 вересня ми святкуємо Всеукраїнський день бібліотек. Вітаємо наших щирих друзів – бібліотекарів! Бажаємо Вам миру, добра, тепла, наснаги, натхнення та вдячних читачів!!!
Духовне і культурне життя нашого народу нерозривно пов'язане з прагненням чи, навіть, потребою українців до розширення кола знань, необхідністю читати і формувати приватні бібліотеки. Книгодрукування за козацьких часів, яке ставало все потужнішим, дало значний поштовх до збагачення особистих книгозбірень.
Характерною особливістю Гетьманської доби в Україні була загальна висока освіченість не лише представників старшини, а й інших прошарків населення. Загальний запит на освіту викликав «спрагу» до книги, що започаткували приватні, монастирські і громадські книгозбірні. До прикладу, багато українських гетьманів пройшли навчання в європейських та українських школах, колегіумах, академіях і мали гарний рівень освіти, чому сприяла значною мірою і доступність до книг.
Детальніше:З історії формування книгозбірень за козацьких часів
З 1993 року Міжнародною Асоціацією з охорони птахів (BirdLife International) проводиться Всесвітній день спостереження птахів (World Birdwatch). Взяти участь у акції може кожен. Для цього потрібно протягом двох вихідних днів на початку жовтня виходити у парк, до річки, на луки чи в ліс. Слід «озброїтися» біноклем, записником та визначником птахів і зафіксувати різноманіття видів, кількість особин і особливості поведінки всіх пернатих, кого пощастить побачити. А потім надіслати результати своїх спостережень до товариства охорони птахів, де вся ця інформація опрацьовується, узагальнюється та оприлюднюється.
Цьогоріч минає 370 років з часу заснування Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Історія обителі починається 1650 р. Тоді, саме поблизу Полтави, на вкритій лісом горі, на березі Ворскли вирішено було будувати монастир. Ініціювали добру справу представники козацької старшини, зокрема, Мартин Пушкар, Іван Іскра, їхні побратими-козаки та мешканці полкового міста. Обитель мала стати духовним пам’ятником перемогам козацтва над польськими магнатами.
Дозвіл отримали від Київського митрополита, відомого церковного діяча та письменника Сильвестра Косова. Споруджував монастир ігумен Лубенського Мгарського монастиря Калістрат.
Детальніше:Ювілей Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря
У вересні 2020 року минає 200 років з часу відкриття одного з найстаріших навчальних закладів України – Ніжинської класичної гімназії, що за статутом прирівнювалася до університету.
Початок її заснуванню поклав князь І. А. Безбородко. А місцем спорудження закладу стала садиба Безбородків у Ніжині. Проектував будівлю італійський архітектор Луіс Руска на замовлення міністра внутрішніх справ імперії В. П. Кочубея. Корпус звели у вигляді букви «П». Два триповерхових крила з’єднав двоповерховий центральний об’єм з колонадою. Вартість будівництва склала понад один мільйон рублів.
27 вересня всі любителі подорожей відзначають День туризму. Історично туризм у сучасному його розумінні виник порівняно нещодавно, на початку минулого століття. Поняття туризму досить широке. Воно охоплює діловий туризм, туризм для відпочинку, розважальний та освітній туризм і цілу масу найрізноманітніших форм і напрямків. У повоєнний час при Генеральній асамблеї ООН було утворено Всесвітню туристичну організацію. За її ініціативою, у 1979 році заснували міжнародне свято - Всесвітній день туризму, яке було запропоновано відзначати 27 вересня. Україна приєдналася до цієї ініціативи та започаткувала власне свято - День туризму, яке також святкується 27 вересня.
У кожній області 2020 року, за завданням Офісу президента України, визначили найбільш привабливі туристичні об’єкти. Одним із «туристичних магнітів» Полтавщини став Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Його співробітники щороку зустрічають сотні тисяч туристів, беруть участь у туристичних форумах, фестивалях, розробці туристичних маршрутів, здійснюють подорожі як Полтавщиною, так і всією Україною. Це визначний день для тих, хто любить мандри та тих, хто їх організовує.
Зі святом усіх, небайдужих до туризму людей!
Щорічно в четверту неділю вересня в Україні відзначається професійне свято працівників машинобудування і приладобудування - День машинобудівника, встановлене Указом Президента України від 8 вересня 1993 року № 361/93.
Найрозвиненіша галузь машинобудування Полтавщини - транспортне машинобудування. В ній працює такий промисловий гігант, як Крюківський вагонобудівний завод. Матеріали про це підприємство широко представлені в постійно діючій експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Полтавщина у роки незалежності» (1991-2020 рр.).
В постійно діючій експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Розстріляне відродження» (20-30-ті рр. XX ст.) серед світлин видатних діячів української науки і культури – жертв сталінських репресій – знаходиться фото уродженця Полтави В.О. Щепотьєва (1880–1937) – відомого літературознавця, етнографа, фольклориста, архівіста та педагога.
Володимир Олександрович закінчив Полтавську духовну семінарію (1900) та словесний відділ Петербурзької Духовної Академії (1904), після чого працював викладачем у середніх навчальних закладах Полтави (Полтавській єпархіальній дівочій школі, музичній школі Полтавського відділу Російського музичного товариства). У 1917–1928 рр. викладав у Полтавському вчительському інституті (з 1921 р. – інститут народної освіти), у 1921–1923 рр. – його ректор. Одночасно в 1918–1921 рр. викладав на історико-філологічному факультеті Харківського університету та в багатьох середніх навчальних закладах Полтави, зокрема у 1917 р. брав участь в організації і був першим директором 1-ї Полтавської української гімназії ім. Котляревського.
Детальніше:25 вересня – 140 років від дня народження Володимира Олександровича Щепотьєва
24 вересня дендропарк Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського отримав у дарунок від студента другого курсу Полтавської державної аграрної академії Віталія Рябушиця саджанці цікавих рослин. Принагідно зазначимо, що студенти названого вишу вже не вперше допомагають музею розширити асортимент декоративних рослин. Цього разу колекцію поповнили сортова магнолія лілієквіткова та повій звичайний, який відомий у китайській медицині під назвою годжі. Меценат не лише придбав їх на власні кошти у розсаднику «Сад Влад», а й допоміг посадити у нашому парку. Щиро дякуємо Віталію за такий чудовий дарунок!
Експедицією Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського під час обстеження населених пунктів Решетилівського району для підготовки матеріалів до «Зводу пам’яток історії та культури України» був виявлений у центрі с. Шилівка пам’ятний знак землякам-учасникам російсько-японської 1904 – 1905 рр. та Першої Світової воєн 1914 – 1918 рр. Він був побудований 29 серпня 1919 р. коштом прихожан Вознесенської церкви. Організатори збору коштів і попечителі будівництва – С.С. Гнатенко та І.Є. Арендаренко.
Детальніше:Пам’ятники російсько-японської та Першої Світової воєн.
«У єдності – сила» – гасло, що поєднало різні туристичні й громадські організації міста та професійних екскурсоводів, які 23 вересня, у День міста, презентували екскурсійний марафон. Метою благодійного заходу був збір коштів для створення меморіальної дошки родини громадських діячів – Русових. Працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського також долучилися до важливої ініціативи. Дякуємо за запрошення і співпрацю туристичній агенції «Феєрверк мрій», проекту «Starapoltava», громадським організаціям «SavePoltava», «Сокіл Полтава», «Спілка екскурсоводів».
