Події
Восени 2020 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбудеться презентація наукового видання «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Машівський район», підготовленого науковцями закладу.
Цей проект втілюється в життя за підтримки Полтавської облдержадміністрації, Полтавської обласної ради та Департаменту культури Полтавської облдержадміністрації.
Видання продовжує дослідження про багатство культурної та історичної спадщини Полтавщини, зокрема, Машівського краю. До книги, окрім вступної статті, увійде понад 200 статей про пам’ятки району. Вони присвячені пам’яткам археології, історії, мистецтва, природоохоронним об’єктам, історії та мистецтва, 1 – історії та техніки.. У підготовці видання взяли участь працівники Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації, вчені Полтави та краєзнавці Машівського району. Загалом книга є наслідком кількарічної науково-дослідницької роботи понад 30 авторів.
Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії, ціннісні орієнтири й визначила долю багатьох поколінь українців. Йдеться про хрещення Київської Русі. Цього року Україна святкуватиме вже 1032-гу його річницю.
На честь цієї події 28 липня 2020 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося відкриття експрес-виставки «Святі символи віри», де експонуються археологічні предмети (хрести, іконка, печатка, фрагменти посуду давньоруських горщиків з тавром у вигляді хреста та солярних знаків), які ілюструють утвердження християнства в середовищі сіверянських племен, що проживали на території Полтавщини. Також представлена колекція сучасних грошових знаків України, випущена Національним банком за роки незалежності. Це пам'ятні і ювілейні монети, викарбувані з нагоди хрещення Київської Русі і монети з серії «Обрядові свята України». Також на виставці представлено монету, яка є ствердженням великої історичної справедливості та є гарантією духовної свободи нашого народу – 20-гривнева срібна монета «Надання Томосу про автокефалію Православної церкви України».
Виставка відкрита у фойє музею. Запрошуємо до перегляду.
5-го липня 2020 року виповнилося 100 років з дня народження художника-фронтовика Володимира Павлюченка (1920 – 2008).
Володимир Євгенович Павлюченко народився 5 липня 1920 року в місті Полтаві. У 1940 році закінчив художню студію при обласному Будинку народної творчості. Пройшов вогненними дорогами Другої світової війни від рідної Полтави до Берліна й Праги. Воював у званні єфрейтора 6-го окремого батальйону звязку 28-ї армії.
Детальніше:Життєва палітра воїна і художника Володимира Павлюченка
ХХ століття стало періодом випробувань в історії Православної церкви.
Після Лютневої революції 1917 року серед віруючих набувають популярності гасла демократизації та національного оновлення церковного життя. Стає реальною силою рух за автокефалію. На пастирських зібраннях у березні 1917 року створюється ініціативний орган за відокремлення українських єпархій від РПЦ – “Виконавчий комітет духовенства і мирян”. У листопаді 1917 року – комітет по скликанню Всеукраїнського церковного собору, який пізніше реорганізується у тимчасову “Всеукраїнську православну церковну Раду” (ВПЦР). Саме ця Рада на своєму пленумі 5 травня 1920 року проголосила автокефалію Православної церкви в Україні. У серпні 1920 року першим митрополитом УАПЦ був обраний наш земляк архієпископ Тульський і Полтавський Парфеній Левицький. На цьому посту він пробув до жовтня 1921 року, коли на Всеукраїнському православному церковному соборі було обрано першого єпископа УАПЦ і митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.
Детальніше:Духовні пастирі Полтавського регіону (продовження).
У всі часи її високість Торгівля відігравала ключову роль в економічному житті Полтавського краю. Ось і нині його господарський розвиток не уявити без активного товарообміну, генератором якого є працівники сфери торгівлі. Професія працівника торгівлі тісно пов’язана з комерційним ризиком, діловою спритністю, схильністю до комунікації і є однією із найбільш затребуваних на ринку праці. Упродовж багатьох століть її динамізм асоціювався з образом римського бога торгівлі Меркурія, який зображувався з крильцями на взутті та капелюсі.
Вітчизняна торгівля має глибоке історичне коріння і власні традиції, що стало вагомою підставою для встановлення в Незалежній Україні окремого професійного свята – Дня працівника торгівлі (Указ Президента України від 5-го червня 1995 року за номером 427/95). Свято припадає на останню неділю липня і заслужено привертає увагу не лише працівників торгівлі, але й діяльної громадськості краю, яка активно цікавиться його економічним розвитком, особливо у сфері зовнішньоторговельних зв’язків, що є пріоритетними для регіону.
Детальніше:Під покровительством Меркурія: до Дня працівників торгівлі
Учора, 24 липня 2020 р. на відкритті Археологічної школи в Історико-культурному заповіднику «Більськ» Полтавської обласної ради було презентоване нове дослідження кандидата історичних наук Костянтина Пеляшенка «Ліплений посуд скіфського часу населеня Дніпро-Донецького Лісостепу», випущене в світ у ключі видавничої програми заповідника. Робота присвячена характеристиці ліпленого посуду і гончарних традицій населення, яке проживало на теренах у тому числі й історичної Полтавщини за скіфської доби. У книзі подається морфологічна типологія кераміки скіфського часу в Лісостепу, проаналізовано її орнаментацію, наводиться територіально-хронологічна характеристика керамічних колекцій, зокрема, й археологічної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, значною мірою використаної у дослідженні.
Сподіваємося, що праця, якій К. Ю. Пеляшенко віддав півтора десятки років й яка захищена як кандидатська дисертація, буде в нагоді не тільки фахівцям-архелогам, а й доволі широкому колу музейників у їх повсякденній роботі зі збереження пам’яток рухомої культурної спадщини у збірках музеїв, і не тільки в Україні. Тож щиро вітаємо колегу, науковця Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна з появою у світ монографії, а колектив ІКЗ «Більськ» – із черговим видавничим здобутком.
Детальніше:Презентоване дослідження Костянтина Пеляшенка «Ліплений посуд скіфського часу населеня...
Виповнюється 120 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої (25.07.1900 р., м. Одеса – 8.04.1989 р., м. Полтава) – заслуженого діяча науки УРСР, директора Полтавської гравіметричної обсерваторії, член-кореспондента Академії наук УРСР.
Народилася в родині земського лікаря. В Одесі минуло дитинство і шкільні роки, там вона здобула вищу університетську освіту і почала працювати в астрономічній обсерваторії Одеського університету під керівництвом вченого-астронома О. Я. Орлова.
У 1926 р. Зінаїда Миколаївна була запрошена в Полтаву на роботу в гравіметричну обсерваторію, яку організував академік Олександр Орлов. Розпочала діяльність на посаді спостерігача-обчислювача, а згодом займала посаду астронома-метеоролога, старшого наукового співробітника, завідувача відділу, заступника директора з наукової частини.
Детальніше:120 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої
У день відкриття VI Міжнародної літньї польової археологічної школи заступник голови ОДА Катерина Рижеченко, заступник директора Департаменту культури і туризму ОДА Інна Шерстюк та директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко вшанували фотографа, археолога та поета Миколу Радченка.
Цьогоріч Миколі Радченку виповнилося б 63 роки. Як розповів Олександр Супруненко, з кінця 1970-х рр. він працював фотографом Полтавського краєзнавчого музею. Олександр Супруненко добре знав Миколу Радченка, вони були не лише колегами, а й добрими друзями.
Детальніше:На Полтавщині вшанували фотографа, археолога та поета Миколу Радченка
24 липня 2020 р. на Гелонській галявині Барвінкової гори у Більську Історико-культурний заповідник «Більськ» та Більська експедиція Інституту археології НАН України відкрили роботу шостого польового сезону Молодіжної археологічної школи. Її учасники – студенти, магістранти й аспіранти ряду вишів – університетів України. Привітали з початком польового сезону слухачів школи і Полтавська обласна адміністрація, і Полтавська обласна рада, і представники місцевої влади, і колеги-організатори – директор ІКЗ «Більськ» Ігор Корост, керівник школи – Денис Гречко. До цієї справи долучився й наш музей. Зокрема, директор музею к. і. н., ст. наук. співробітник Олександр Супруненко нагадав присутнім про історію вивчення Більського археологічного комплексу – від XVIII до початку ХХІ ст. Повідомлення масмедіа з приводу відкриття школи вже вміщені на ряді інтернет-ресурсів, отже, подаємо кілька світлин з презентації, які зміг відзняти її безпосередній учасник.
24 липня 2020 року на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація монографії старшого наукового співробітника науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії закладу Ольги Вільховик «Будівництво Червоної армії (1918-1920 рр.): український контекст». Книга вийшла друком цьогоріч в харківському видавництві «Майдан».
До участі у заході були запрошені: перший заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Юрій Варченко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Людмила Бабенко, заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, заслужений працівник культури України Володимир Мокляк, колеги Ольги Вільховик, представники громадськості та ЗМІ. Провела презентацію старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко.
Нещодавно книгозбірня Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася посібником із психології укладеним професором Г.С. Костюком у 1939 р. Це класичний підручник для студентів педагогічних вищих шкіл.
На титульній сторінки є два відбитки штампів, що свідчать про провенієнцію підручника: «Бібліотека педкабінету міського відділу народної освіти» та «Полтавська обласна бібліотека». У 1942 р. значну кількість книг із Педкабінету передали до обласної бібліотеки. Там вони зберігалися недовго, у 1943 р. відступаючі війська окупантів активно грабували заклади культури – музеї, бібліотеки, архіви.
Долі книг склалися по-різному. У 2020 р. Олександр Володимирович Селюков знайшов у макулатурі м. Лозова потертий підручник із психології з цікавими штампами, пов’язаними з Полтавою. Співробітник місцевого краєзнавчого музею В’ячеслав Труш (https://www.facebook.com/shidnyak/) запропонував нашому закладу черговий музейний предмет. Щиро дякуємо небайдужим громадянам за порятунок та передачу книги до музейної колекції. Окрема подяка Леоніду Булаві (https://www.facebook.com/bulavapolt), який допоміг розшифрувати абревіатури зі штампів і відновити історію посібника.
