Під час науково-рятівних наглядових досліджень Полтавською експедицією Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації і Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, восени 2015 р., у межах головного історичного ареалу міста Полтави, по вул. Стрітенській 22 (кол. Комсомольській), в ході вибирання решток житлових будівель початку ХІХ ст. виявлена частково збережена ділянка з похованнями ґрунтового некрополю ранньоскіфського часу (кінця VII – першої половини VI ст. до н. е.).
Загалом, серед восьми виявлених ґрунтових поховань, одне із захоронень, а саме жіноче поховання №1, вирізняється найвиразнішим інвентарем, засвідчуючи тим самим існування у складі ґрунтових могильників порівняно багатих комплексів. Серед супутніх предметів поховання містилися: бронзове дзеркало, керамічне пряслице, цвяхоподібні бронзові шпильки, срібні сережки-завушниці, скляне намисто, деталь привіски, фрагменти ліпного черпака та фрагменти стрижня залізного псалія.
У похованні з поміж інших артефактів було виявлено цікаву знахідку, а саме – бронзове дзеркало. Дзеркало – типова деталь жіночого туалету заможного прошарку суспільства скіфського часу. За типологією Т. М. Кузнецової відноситься до відділу І, типу І, виду І, варіанту І – дзеркала з центральною ручкою-петелькою, з диском та масивним бортиком та петелькою-сегментом. На поверхні щойно виявленого виробу були помітні відбитки шкіри від чохла і сліди ремінця на петельці. Його розміри: зовнішній діаметр – 10,0 см; висота бортика – 0,55 см, його товщина – 0,40 см, товщина диску – 0,20 см; довжина петлі – 2,00 см, її ширина – 0,30 – 0,40 см; висота. петельки над зворотнім боком – 0,55 см.
Аналогічні дзеркала вважаються скіфськими, їх відносять до сибірського або східного їх типу, які поширені в Євразії за скіфської доби. Такі люстерка є наслідуванням середньоазіатських, доповнених петелькою на зворотному боці диску, призначеною для носіння предметів туалету на поясі на ремінці.
Подібні дзеркала, характерні саме для лісостепової зони, походять у Європейській частині Євразії з поховальних пам’яток, що датовані переважно серединою VI ст. до н.е. Схожі люстерка виявлені на Лівобережжі Дніпра, на Дніпровському Правобережжі, в Молдові, близькі дзеркала цього типу – у широкій смузі степів і передстепів Євразійського континенту. Найближчими аналогіями є дзеркала з могильника біля с. Єрчики Жидовецькі Сквірського повіту Київської губернії та хутора Настельного Богодухівського повіту Харківської губернії, з околиць Полтави (сс. Щербані – Гора).
Література: Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Дослідження передмість Полтавської фортеці / Центр пам'яткознавства НАН України і Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури; Центр охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдежадміністрації. – К. : ЦП НАНУ і УТОПІК, Видавець Олег Філюк, 2016. –С. 13 – 21, рис. 12; С. 129 – 130; Супруненко О. Б. Ґрунтовий могильник Полтавського поселення ранньоскіфського часу // Старожитності лівобережного Подніпров’я – 2016 : збірник наукових праць / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК; Інституту археології НАН України; ЦОДПА; [наук. і відп.ред. Супруненко О. Б.; редкол.: Івакін Г. Ю., Ковальова І. Ф., Кулатова І. М. та ін.]. – К. : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2016. – С. 94 – 103.