На зміну «Типовому положенню про Народний музей», яке діяло з 1965 року, Міністерство культури затвердило «Типове положення про музей на громадських засадах» від 25.09.1978 року. Нове положення чітко узгодило вживання термінів «громадський музей» та «Народний музей».
Із введенням в дію «Типового положення Про музей, який працює на громадських засадах…» від 16.11.1990 року втратили силу всі інші «Положення…», які регламентували діяльність громадських музеїв.
У «Положенні…» чітко зазначалося: «…Поряд із державними музеями важливе місце в забезпеченні збереження, вивчення і пропаганди пам'яток історії та національної культури належить музеям, які працюють на громадських засадах». Далі визначалися різноманітні профілі закладів: історичні, краєзнавчі, літературні, художні, меморіальні, природничо-наукові, технічні, сільськогосподарські, музичні та інші або їх поєднання. Профіль музею визначається характером колекцій пам'яток історії та культури, які в ньому зберігаються.
Окремий пункт «Положення…» був присвячений засновникам музеїв: «…Районні, міські, сільські громадські музеї створюються з ініціативи і при безпосередній участі трудящих на основі рішення виконкому місцевої Ради народних депутатів за узгодженням з обласним державними музеєм, що здійснює методичне керівництво. Громадські музеї на підприємствах, в установах, радгоспах і колгоспах, вищих, середніх і спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних училищах створюються на основі рішення громадських організацій і адміністрації (правління колгоспу) при підтримці та методичній допомозі державного музею».
У пункті 7 Положення знаходимо термін «Народний музей»: «…Кращим громадським музеєм присвоюється звання «Народний музей». Це звання присвоювали Колегії обласних, Київського головного та Севастопольського міського управління культури за поданням організацій, що їх створили та районних (міських) відділів культури при наявності позитивного висновку державного музею, що здійснює методичне керівництво роботою цих музеїв. Серед обов’язкових умов, за яких закладу присвоювалося звання «Народний музей» зазначені: заклад мав працювати, як правило, не менше трьох років і досягти високого рівня дослідницької, пропагандистської та культурно-виховної роботи; колекції якого взяті на облік згідно з діючими інструкціями, а найбільш цінні експонати необхідно поставити на облік у державному музеї; експозиція мала відповідати сучасним науковим, естетичним вимогам, а приміщення – гарантувати охорону і збереження музейних цінностей.
Звання «Народний музей» підтверджувалося через кожні п’ять років, але у разі невідповідності рівня роботи вимогам цього положення – музей позбавлявся звання.
Такиим чином, «Типове положення…» від 16.11.1990 року остаточно закріплювало поняття «громадський музей» та музей, який має звання «Народний музей».
