Події
10 грудня 2020 р. у залі № 22 відбувся урочистий захід «Славних батьків гідні діти». Ініціатором його проведення виступив відділ у Полтавській області Міністерства у справах ветеранів України. У своєму виступі начальник відділу підполковник запасу Олександр Товпига зазначив, що зустріч присвячений борцям за незалежність України як за часів Української революції 1917-1921 років, так і сучасним захисникам незалежності і територіальної цілісності України.
Голова ГО «Бойове братерство України» полковник запасу Леонід Климчук розповів про проекти організації, один з яких називається «Батьківське серце». На думку ініціаторів проекту, кожна дитина загиблого українського воїна має отримати відзнаку-оберег в пам’ять про його подвиг. Вже 117 дітей з Полтавщини отримали кулони у вигляді серця у терновому вінку, з якого стікає крапля крові. Сьогодні члени ГО вручили ще шість.
10 грудня 2020 р. у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшла презентація нових (XIV і XV) наукових збірників «Полтавський краєзнавчий музей: маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. Збірник наукових статей».
У вступному слові голова редколегії видання, директор закладу, кандидат історичних наук Олександр Супруненко підкреслив необхідність оприлюднення результатів наукових розвідок, здійснюваних власне музейниками та їхніми колегами-краєзнавцями полтавського та інших регіонів України. До роботи над виданням долучилися понад 50 науковців. Це фахівці з археології, історії, етнографії, природничих наук, музеєзнавства, пам’яткоохоронної діяльності тощо. Директор музею відзначив публікації Світлани Кигим, Олени Халимон, Віктора Самородова, Олександра Ротача, Ольги Вільховик, Романа Прохватіла, Оксани Сулими та деяких інших авторів. Є сподівання, що їх мвтеріали розширят уявлення читачів про природні феномени Полтавщини, пам’ятні епізоди її історії, культурні здобутки наших земляків.
Захист прав людини є одним із найважливіших напрямів діяльності світових спільнот. У цій сфері в різний час створено близько 300 декларацій, конвенцій, хартій. Процес набув особливої інтенсивності після закінчення Другої світової війни, створення Організації Об’єднаних Націй, інших демократичних міжнародних інституцій.
Основоположним міжнародним актом із захисту прав людини і громадянина є Загальна декларація прав людини. Вона була ухвалена 10 грудня 1948 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Цей документ ратифікували більшість держав світу, в тому числі Україна.
У 1914 р. Олександр Сергійович Грушевський (молодший брат М.С. Грушевського) опублікував розвідку під назвою «З настроїв і думок Кирило-Мефодіївців». У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається примірник журналу «Україна», на сторінках якого було вміщено публікацію (світлина додається). Особлива цінність матеріалу полягає у тому, що О.С. Грушевський увів до наукового обігу записку Василя Михайловича Білозерського, одного з провідних членів братства, присвячену ідеології цієї організації.
Детальніше:До 175-річчя Кирило-Мефодіївського товариства: Василь Михайлович Білозерський у Полтаві.
9 грудня 2020 року, з нагоди сторіччя створення Української військової організації (УВО), відбулося відкриття інформаційної пам’ятної дошки Євгенові Коновальцю. Її розмістили на фасаді Полтавської ЗОШ № 34, яка розташована на бульварі, що має ім’я полковника.
Захід відбувся за ініціативи та сприяння Громадської ради при Полтавській обласній раді, регіонального представництва Українського інституту національної пам’яті, краєзнавчо-історичного клубу центральної міської бібліотеки та інших громадських організацій Полтавщини. Почесними гостями стали військовослужбовці частин гарнізону, ветерани й викладацький склад міських навчальних закладів, співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Детальніше:Полковникові Євгену Коновальцю відкрили меморіальну дошку
У колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського досить широко представлене зимове вбрання регіону кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Як і на всій території України, на Полтавщині традиційний верхній одяг був двох видів: з тканини та з хутра. Різновидом жіночого теплого вбрання, що виготовляли з тканини, була стьобана юпка. На відміну від керсетки, до якої вона була подібна за кроєм, юпка мала рукава. Утеплювали її завдяки ваті, яку вшивали під підкладку. Такий одяг іззовні шили з темного сукна, здебільшого, чорного, зеленого чи синього кольору. Могли прикрашати смужками чорного плісу на полах та рукавах.
9 грудня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та запобігання цьому злочину.
В українській історії було чимало прикладів нищення українства, зокрема в 30-х роках ХХ століття, коли антиукраїнська політика Сталіна привела до Голодомору 1932-33 років і жорстоких репресій. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського готує до відкриття нову експозицію, в якій на цих темах зроблено особливі акценти. Через Полтавщину пролягала смуга найвищих людських втрат. Жертвами «великого терору» стали сотні тисяч наших земляків. Ця експозиція – ще одне нагадування і попередження в майбутньому попрання людської честі й гідності. Вашій увазі пропонуються деякі документи і світлини з нової експозиції.
Детальніше:9 грудня - Міжнародний день пам'яті жертв злочинів геноциду.
Хоровий спів із найдавніших часів є основною, невід’ємною складовою музичної культури українців. Жодне свято, жоден календарний чи родинний обряд, жодна церковна служба не обходилися без спільних співів у супроводі музичних інструментів або без нього. Саме із кращих зразків народнопісенної спадщини й церковної музики виростала, стилістично оформлюючись, творчість наших відомих композиторів, хормейстерів і диригентів: Максима Березовського, Артемія Веделя, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Гната Хоткевича і багатьох інших. До таких визначних особистостей українського і світового хорового мистецтва належить і Григорій Митрофанович Давидовський (1866–1952) – диригент, композитор, педагог і фольклорист.
Детальніше:Вже традиційно 8 грудня в Україні відзначається Всесвітній день хорового співу
Бути непомітним, але все помічати − це правило, яке використовують українські снайпери. Аби стати професіоналом і досконало відшліфувати власну майстерність у 169 навчальному центрі “Десна” діє школа підготовки снайперів. Про сьогодення спецшколи йдеться в данному відеоролику, який підготували за сприянням керівництва Навчального центру “Десна”, делегація Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Андрій Барабаш – молодший науковий співробітник відділу етнографії ПКМ імені Василя Кричевського.
Місцеве самоврядування на Полтавщині має давню історію і демократичні традиції. На початку ХІХ – у першій чверті ХХ ст. Полтавська губернія була самостійною адміністративно-територіальною одиницею Лівобережної України, що утворилася (відповідно царського указу від 27 лютого 1802 р.) в результаті поділу Малоросійської губернії на Полтавську (адміністративний центр – Полтава) і Чернігівську [1]. З 1865 р. в губернії почали діяти виборні земські зібрання та їх виконавчі органи – управи. Царський уряд делегував земствам значну частину функцій місцевої адміністрації: військово-промислові заготівлі, лікування поранених, допомогу біженцям, організацію проведення евакуації тощо [2].
Детальніше:З історії Полтавського губернського земства (до Дня місцевого самоврядування)
Катерина Білокур (1900-1961) – уродженка села Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії, українська художниця народного декоративного живопису.
Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття. Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугілля.
У 1922–1923 роках Катерина спробувала поступити до Миргородського технікуму художньої кераміки, маючи при собі два малюнки: копія з якоїсь картинки і начерк дідівської хати з натури, виконаних на папері. У технікум її не прийняли через відсутність документа про закінчення семирічки. Вражена відмовою, вона повернулася додому пішки.
