Події у музеї
Сьогодні згадуємо Миколу Зерова — поета, літературознавця, перекладача і викладача, який народився 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині. Натхненник і взірець для кола неокласиків — когорти українських авторів-модерністів початку ХХ століття, які за естетичний і етичний орієнтир ставили твори й теми античності, бароко, класицизму. Поет, якому вдалося майстерно описати сучасний йому Київ у своїх сонетах.
Частину збірки тесаків Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського складають зразки французького виробництва. Особливістю цих армійських тесаків було те, що їх загальна довжина співвідносилась із довжиною напівшабель, але вага була більшою, що давало змогу підвищити ефективність удару клинком із замаху.
24 квітня 1869 року у місті Рівне Волинської губернії народився відомий український художник і педагог Григорій Іванович. Навчався живопису у вишах Санкт-Петербургу й Москви, був учнем І. Рєпина. Разом з киянином Олександром Мурашком молодий Григорій опановував тонкощі малярства та мистецтво створення портрету. Мурашко написав портрет Цисса, ця робота отримала першу премію від Товариства любителів мистецтва у 1898 році.
Вінки здавна є одними з найяскравіших елементів народного дівочого строю.
22 квітня науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа у рамках Тижня факультету технологій та дизайну ПНПУ імені В. Г. Короленка провела інтерактивну лекцію «Вінок у народному вбранні як мова культурної ідентичності». На зустрічі студенти й викладачі університету обговорили особливості полтавських весільних вінків минулого століття, а також змогли доторкнутися до відтворених Катериною Штепою весільних головних уборів.
Детальніше:Вінок у народному вбранні як мова культурної ідентичності
Український учений, психолог, письменник, основоположник сучасної національної педагогіки, дійсний член НТШ – це все про Григорія Григоровича Ващенка, чиїм гаслом було: «Служба богу й Батьківщині».
Ментальне здоров'я — одна з найважливіших сфер, про які має піклуватися людина. І фахівці, що допомагають усім нам у цій справі, нині є надзвичайно цінними й важливими для сталого суспільства. Сьогодні долучаємося до слів вдячності всім, хто допомагає нам впоратися з тиском реальності й почуватися ліпше.
"Національні символи у оформленні Будівлі Полтавського губернського земства" — таку назву має інтерактивна костюмована екскурсія, яку 18 та 21 квітня провела науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для учнів 5 та 9 класів гімназії № 35.
Детальніше:Національні символи у оформленні Будівлі Полтавського губернського земства
Коли довкола все квітне й повниться красою, хочемо нагадати про квіти, що вже понад століття не в'януть і бережуть у собі відбиток не лише природного, а й людського генія.
Щороку під кінець зими зазвичай починаємо міркувати про те, рання чи пізня буде весна. А з її настанням то тривожимося, що ніколи в квітні не було так холодно, то згадуємо, як раніше до кінця березня ще лежав сніг… Хтось поспішає все посіяти, поки жаби не закумкали, бо так вчила бабуся, а хтось прислухається до передбачень бабака Тимка.
У Великодній день 20-го квітня 2025 р. святкує свій ювілей прекрасна людина і професійний знавець цілого царства живої природи (грибів) Беседіна Ірина Сергіївна.
Детальніше:У Великодній день святкує свій ювілей Беседіна Ірина Сергіївна.
Обрядове поклоніння яйцю з давніх-давен було характерним для багатьох народів світу, де воно трактувалося як крилатий символ життя, радості і весняного сонця, що пробуджує природу.
