Події у музеї
Сьогодні про калину, її роль в українській культурі (побуті, харчуванні, звичаях, народному мистецтві) спілкувалася музейниця Марія Пісцова з учнями 1-го класу школи № 38 упродовж етнографічного інтерактивного заходу «Червона калина». Учасники відтворювали слова пісні через шифрограму, компонували асоціативний кущ, формували тематичну складанку, виконували відеозавдання. У практичній частині діти виготовили декоративний магніт – калину з фетру.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Червона калина».
28 травня, у Всеукраїнський день краєзнавства, збірку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнив цікавий та коштовний експонат — традиційна полтавська вовняна свита, імовірно, І пол. ХХ ст. Її передала до фондів давня подруга музею, багаторазова учасниця виставок та різноманітних проєктів закладу, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва Валентина Ануарова.
Детальніше:Збірку музею експонат — традиційна полтавська вовняна свита
27 травня 2024 р. наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у відкритті виставки «Прийшли, заспівали, перемогли (1923–2023) До 100-річчя південноамериканської прем’єри «Щедрика», що відбулася у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Виставка складається з 12 банерів, де представлені копії унікальних документів та фото із архівів, бібліотек та приватних колекцій з України, Чехії, США. Родзинкою презентації стала перша платівка із записом «Щедрика», створена під час американського турне Української Республіканської Капели у 1919 році. Привезла до Полтави і презентувала виставку її авторка, невтомна культурна менеджерка, дослідниця української культурної дипломатії, засновниця Інституту Леонтовича, наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Тіна Пересунько.
Детальніше:Виставки «Прийшли, заспівали, перемогли (1923–2023).
Сьогодні для учнів 4 класу полтавської гімназії №7 ім. Т. Г. Шевченка у нашому дворику провели інтерактивно-навчальний захід «Народна лялька мотанка».
Музейник Денис Шейко провів для дітей захопливу екскурсію нашим двориком, а інші наукові співробітниці Олена Устименко, Світлана Якуненко та Дар'я Воронкіна ознайомили учнів з історією ляльки мотанки традиціями її створення та використання.
Детальніше:Інтерактивно-навчальний захід «Народна лялька мотанка».
27 травня 2024 року музейниця Марія Пісцова провела етнографічний ігровий захід «Люблю Україну» для учнів 5-го класу ліцею «Успіх» № 13. Учасники співставляли назви із зображеннями, відповідали на питання вікторини, показували жестами поняття і відгадували їх, відтворювали анаграми та утворювали нові слова, щоразу компонуючи зображення державних та народних символів нашої країни. У практичній частині діти виготовили декоративний магніт «Птах надії».
27 травня 2024 року музейниця Марія Пісцова провела етнографічний ігровий захід «Люблю Україну» для учнів 5-го класу ліцею «Успіх» № 13. Учасники співставляли назви із зображеннями, відповідали на питання вікторини, показували жестами поняття і відгадували їх, відтворювали анаграми та утворювали нові слова, щоразу компонуючи зображення державних та народних символів нашої країни. У практичній частині діти виготовили декоративний магніт «Птах надії».
Напередодні канікул Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського разом з Полтавським літературно-меморіальним музеєм В. Г. Короленка зробили чудовий подарунок дітлахам міста, втіливши новий спільний проект: виставку «Казковий світ рідної іграшки», яка діятиме у ПЛММ В. Г. Короленка до 28 червня.
Рута, чорнобривці, півники, лілії, півонії, троянди наповнюють подвір’я Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського різнобарв’ям та духмяними пахощами. Про ці та інші рослини спілкувалася сьогодні музейниця Марія Пісцова з учнями 1-го класу школи № 7 у рамках етнографічного інтерактивного заходу «Народне квітчання». Учасники оглянули музейний дендропарк, повправлялися у відгадуванні загадок про рослинний світ, складанні тематичної композиції, виконали відеозавдання про народний розпис Полтавщини. У практичній частині діти скомпонували декоративні магніти – соняшники з фетру.
Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:У рамках етнографічного інтерактивного заходу «Народне квітчання»
Переважна більшість музеїв України нині активно проводить оцифрування своїх колекцій. Виклики війни, що постали перед закладами, які зберігають об'єкти культурної спадщини, після початку повномасштабного вторгнення 2022 р., значно посилили розуміння надзвичайної важливості процесу. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського долучився до цього глобального проєкту ще у 2021 р. Серед предметів, визначених для першочергового оцифрування – найцінніші зразки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва регіону різних часів, адже метою створення цифрового архіву зображень є якнайповніше представлення музейного зібрання в мультимедійному просторі.
Детальніше:Новини оцифрування. Декоративна кишеня О. Колпака
По вул. Гоголя (первісна назва – Іванівська), яка у ХІХ – на поч. ХХ ст. була забудована в основному двоповерховими будинками, розташовувався ряд культових споруд – перша синагога (нині приміщення належить Полтавському базовому медичному фаховому коледжу), Велика хоральна синагога (нині – Полтавська обласна філармонія), синагога Миснагдим (зруйнована). Сама вулиця прокладена на поч. ХІХ ст. при будівництві нового центру міста за загальним проєктом 1803 – 1805 рр. Сучасну назву вулиця отримала у 1907 р. на честь Миколи Васильовича Гоголя.
Синтезом навичок різьбяра та живописця стала робота митця над сценічними декораціями. Як свідчать численні замітки із українських періодичних видань, що виходили у 1980 – 1990 рр. у США, більшість фестивалів народного мистецтва за участю представників української діаспори супроводжувались справжніми дійствами – концертами, виставами, виступами самодіяльних колективів. Більшість із них відбувались на фоні мальовничих декорацій, виконаних Михайлом Коргуном. Глядачі мали змогу насолоджуватись не лише виконавською майстерністю самодіяльних акторів, але й милуватись українськими краєвидами із квітучими садками навколо хат, зеленими луками тощо. Як і більшість живописних творів, митець виконував декорації у стилі наївного мистецтва, доповнюючи їх орнаментальними композиціями із квітів та птахів.
