Події у музеї
14 грудня 2023 р. у гостинній залі відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського відбувся ювілейний вечір з нагоди 70-річчя краєзнавця Миколи Пшинки. Долучились до привітань і співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Микола Васильович — залюблена у свою справу людина, невтомний дослідник минувшини Котелевщини, що тепер для нього є рідною. Його напрацювання стали важливою частиною чергового тому «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Котелевський район».
Зичимо ювіляру здоров’я на довгі роки, творчого натхнення, можливості втілити всі задуми в життя та всіляких гараздів. Сподіваємось на подальшу співпрацю.
Детальніше:Відбувся ювілейний вечір з нагоди 70-річчя краєзнавця Миколи Пшинки
Сьогодні, 14 грудня 2023 року, у відомого українського археолога, дослідника раннього залізного віку Євразії Сергія Анатолійовича Скорого — День народження. Доктор історичних наук, професор Сергій Скорий є визнаним дослідником старожитностей скіфської доби і території нашого краю. Впродовж трьох десятиліть він бере безпосередню участь в археологічних дослідженнях на Полтавщині. Це і територія Великого укріплення Більського городища, його некрополів, Котелевщини, околиць Горішніх Плавнів та Полтави. А результатом більшості з цих дослідницьких проєктів є понад 50 наукових статей, більше десятка монографій і брошур, які присвячені стародавній історії Полтавського краю. Приємно, що частина з них побачила світ і за участі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У Полтаві побачили світ і кілька поетичних збірок С. А. Скорого та чимало його наукових праць — від статей і публікацій до монографій.
Детальніше:Щирі вітання відомому археологу і поету, досліднику Полтавщини!
Сучасна українська армія була створена в 1991 році, а в 1996 році у складі Збройних сил було створено Командування Сухопутних військ України, якому були підпорядковані органи управління і війська військових округів. Професійне свято військовослужбовців Сухопутних військ було встановлено указом президента Леоніда Кучми в 1997 році, а датою свята обрали 12 грудня.
Свято присвячене всім військовослужбовцям, які входять в механізовані, танкові, ракетні війська, військову авіацію, артилерію, десантні війська, частини і підрозділи протиповітряної оборони, спеціальних військ, частини та установи технічного та тилового забезпечення.
Державна експертиза культурних цінностей у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського
Ваші друзі чи родичі живуть за кордоном і чекають від вас у подарунок вишиваний рушник чи різьблене панно? Ви — учасник міжнародної виставки скульпторів чи керамістів? На митниці вам порадили провести експертизу культурних цінностей? Тоді зверніться до нас!
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського входить до Переліку установ та організацій, які здійснюють важливу місію з охорони культурної спадщини України — державну експертизу культурних цінностей. Метою проведення такої експертизи є визнання об'єкта, заявленого до вивезення, ввезення, повернення на територію держави, культурною цінністю або предметом культурного призначення серійного чи масового виробництва.
Декоративні скульптури «Енейці» створені відомим керамістом, художником Іваном Віцьком (1930–2011) у 1976 р. Представлені на фото вироби вирізняються серед інших робіт Івана Михайловича, адже він працював переважно із витонченою порцеляною, а стилізовані «козаки» зі славнозвісної поеми І. П. Котляревського виготовлені зі звичайної глини на гончарному крузі. Можна припустити, що до створення саме таких форм майстра спонукали спогади про перше знайомство з цим унікальним пластичним матеріалом.
Сьогодні в рубриці #контент_вихідного_дня радо презентуємо зимовий вірш нашої колеги з відділу природи Олени Халимон, натхненний древніми половецькими скульптурами.
9 грудня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела захід «Світло Різдва» для юних мешканців і гостей міста у бібліотеці-філії № 9.
Уже традиційно у цей період очікування свята учасники гуртом відновили вертеп з усіма персонажами, оглянули новоствореного солом’яного павука із зірочками і поспілкувалися про символ світла у нашому житті.
Детальніше:Захід «Світло Різдва» для юних мешканців і гостей міста
На перші зимові свята, що прийшли з днем Святого Миколая, співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька провели чотири інтерактивні заходи «Коза іде – Новий рік веде». Їхніми відвідувачами стали учні Тахтаулівського опорного НВК імені С. Величка й полтавських шкіл № 19 і № 37.
У попередніх дописах уже було зʼясовано, що велика родина Капністів спілкувалася основними європейськими мовами. Дітей до занять англійською, німецькою та французькою залучали примусово.
Неодноразово цитована Софія Скалон зазначила: «Нам наказували розмовляти почергово місяць французькою і місяць німецькою. Дитині, яка порушувала це правило, на шию вішали деревʼяне кружальце». Усі вони, двоє сестер і четверо братів, надзвичайно соромилися цієї відзнаки й намагалися якомога швидше спекатися її, передавши наступному порушникові.
Днями колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського одержав подарунок — збірку «Ненаукові записки» зі спогадами співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста (1.03-11.11.2022).
Предмет, зображений на фото, входить до першої археологічної колекції Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, нині Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він був знайдений «госпожой Долгиловичъ» на Старополтавській горі біля Свято-Успенського кафедрального собору в Полтаві у 1890-тих роках. Це і засвідчує опис перших колекцій, укладений Михайлом Олеховським – першим завідувачем музею.
Під час пожежі у 1943 році, вірогідно, були втрачені документальні свідчення про артефакт, а сам він зазнав певних пошкоджень: з’явилися сліди пожежі, тріщини та кіптява. У такому стані, без супровідної документації цей експонат і досі залишається своєрідною загадкою першої археологічної колекції.
Детальніше:Загадка з минулого (або експонат, що потребує атрибуції)