Події у музеї
25 квітня 2023 р. наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського І.С. Мельникова, К.Б. Фесик, Н.М. Сиволап, С.М. Капко, Л.Л. Кушнір, В.А. Яремченко, О.С. Лимар взяли участь в урочистій церемонії відкриття меморіальної дошки Вірі Никанорівні Жук на будівлі школи у с. Кривушах Кременчуцького району Полтавської області, в якій навчалася відома полтавська історикиня, архівістка і краєзнавиця.
Детальніше:Відкриття меморіальної дошки Вірі Никанорівні Жук
26 квітня 1986 року о 1: 23: 47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.
Чорнобиль – мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі.
23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
День психолога − свято молоде. Та й самій професії усього трішки більше ста років. Але спеціалісти психологи широко затребувані в суспільстві: вони працюють і в сфері освіти, і в медицині, і в рекламі. При кожній катастрофі на допомогу поспішають психологи кризових станів, при особистій біді людям допомагають медичні психологи, сотні фахівців в нашій країні дбають про переселенців і військових.
Із цим святом хочемо привітати всіх причетних до створення книг і побажати, щоб ваша інтелектуальна творчість завжди була в безпеці й ніхто не порушував ваші авторські права.
Перед вами збірка статей Михайла Грушевського «Про українську мову та українську школу» 1912 року. Ілюстратором видання став Василь Григорович Кричевський, який взяв за основу дизайну графіку давнішої київської книги «Алфавіт духовний» 1760 року, що зазначено на прикінцевих сторінках. Окрім важливих тем, які підняв Михайло Грушевський у своїх текстах, особливість цієї збірки вбачаємо якраз у повазі до традиції книжкової оздоби. Саме завдяки делікатній роботі Кричевського і його шані до інших митців наступні покоління пам’ятатимуть про красу, що з’являлася в нашій культурі століттями раніше.
Детальніше:23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права.
Ця прикраса відома в усьому світі та має безліч форм. Про сережки та їхнє значення в українському традиційному вбранні розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського для учасників заходу «Сережки – універсальна прикраса. Частина 1». Після розповіді, перегляду відеофільму та предметного тематичного ряду, майстрині-початківці виготовили по сережці технікою «цегляного стібка». Захід відбувся у рамках спільного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Вікторії Дідик.
«Як чумаки по сіль їздили» – саме таку назву мав інтерактивний захід, проведений 21 квітня 2023 року старшою науковою співробітницею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олесею Васецькою. Його учасниками стали діти з числа внутрішньо переміщених осіб, які до широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України проживали на Слобожанщині та Донбасі. Тож про «славних чумаченьків» чимало чули. Але цього разу малечі, під час виконання цікавих завдань, випала нагода самим вирушити чумацькими шляхами в далеку мандрівку на південь.
Кінець квітня 2023 р. видався дощовим і прохолодним, але це не завадило кожного дня все новим деревам і кущам у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського долучатись до естафети цвітіння. Вже облетіли пелюстки з кизилу, доцвітає форзиція поникла, але їм на зміну приготувались красуні-магнолії. Їх у колекції нашого парку п’ять видів і сортів. Цього року вперше зацвіла гібридна магнолія Суланжа – дарунок від студентів Полтавського державного аграрного університету. І хоча на молодому деревці всього дві квітки, вони надзвичайно чарівні – рожево-білі і немов порцелянові.
Не зважаючи на прохолодну дощову погоду, 20 квітня 2023 р. затишний зал відділу документів іноземними мовами ПОУНБ імені І. П. Котляревського нагадував весняний ліс: тут співали соловейко, зяблик, кувала зозуля та виводила свої рулади «лісова флейта» – іволга. Саме так проходив інтерактивний захід «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли», який провели наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька для учнів 3-го класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №10 ім. В. Г. Короленка. Діти дізналися про традиції українців зустрічі весни, хвилі прильотів птахів, навчилися розрізняти деяких пернатих солістів за голосами. Веселі конкурси, естафети допомагали легко засвоювати нову інформацію. Навіть батьки, які прийшли разом із малечею, із задоволенням брали участь у ряді конкурсів і майстер-класі. Кожен учасник на згадку отримав невеликий сувенір.
Навіть через сотні літ геній Григорія Сковороди спонукає до роздумів, надихає на творчість, його доробок «постає знаряддям різних ідей і поглядів». Завдяки творчому тандему художників Василя Лопати та Бориса Максимова у 2021 році була випущена пам’ятна банкнота номіналом 500 гривень до 300-річчя з дня народження мандрівного філософа.
Детальніше:Григорія Сковороду одним із п’яти найвидатніших мудреців людства.
20 квітня Православна церква України вшановує пам’ять святого благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, лицаря, чия військова, дипломатична, політична діяльність знаходилась біля витоків української державності і про якого український народ складав пісні, думи, легенди. Петро Конашевич походив зі старовинного українського православного шляхетського роду гербу Побуг. На початку XVІI ст. він успішно керував козацькими військами у війнах проти Османської імперії, Кримського ханства, московського царства. Завдяки його наполегливості та рішучості було відновлено православну церковну ієрархію Київської митрополії. П. Сагайдачний приділяв багато уваги освітнім справам.
На полтавському ювілейному календарі є кілька пам’ятних дат, пов’язаних із постаттю академіка В.І. Вернадського, зокрема, 105 річниця заснованого з його ініціативи в стінах Полтавського народного природничо-історичного музею (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) Полтавського товариства любителів природи.
Про створення цієї громадської культурно-просвітницької і наукової природоохоронної організації В. І. Вернадський у листі від 4/17.04. 1918 р. до свого давнього друга, відомого українського історика, міністра освіти та мистецтв України М. П. Василенка писав: «...Тепер вдалося створити Полтавське товариство любителів природи, і воно, очевидно добре піде, і буде добрим і живим центром культурного життя...».
Детальніше:Полтавське товариство любителів природи: до 105 річниці заснування