Події у музеї
Про сережки, їхні різновиди щодо форми, колористики, розміру розповідала 29 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського для учасниць заходу «Сережки – універсальна прикраса. Частина 2». Також майстрині завершили виготовлення пари сережок технікою «цегляного стібка». Захід відбувся у рамках спільного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Надії Жадан.
27 квітня 2023 року під час інтерактивного заходу «Як чумаки по сіль їздили» нова валка «славних чумаченьків» вирушила у далеку дорогу до Криму з різноманітним крамом із Полтавщини. Цього разу ватажанами стали учні 3-го класу Полтавської школи №10 ім. В. Г. Короленка. Як і годиться, вони спершу підготували мажі та склали до них все необхідне, запрягли волів та й вирушили, суворо дотримуючись чумацького закону, до схід сонця, вибравши поміж себе отамана.
Детальніше:Як чумаки по сіль їздили» нова валка «славних чумаченьків»
Сьогодні свій День народження відзначає завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Мельникова Ірина Сергіївна.
Вітаючи нашу колегу з ювілеєм, бажаємо їй міцного здоров’я, сімейного затишку, невичерпної енергії, миру, творчого натхнення та наснаги, цікавих проєктів, нових наукових здобутків, археологічних відкриттів, здійснення всіх мрій та задумів!
Зі щирою повагою та найкращими побажаннями колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)»
2 травня 2023 р. об 11:00 год. у приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського (кім. 409) відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)».
Захід приурочено до 85-річчя з дня народження Віктора Яковича Ревегука, відомого полтавського науковця, який своїм пером і словом здійснив вагомий внесок в історичну науку й укріплення традицій боротьби за національну свободу і державну незалежність України. Захід ініційовано колективом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, співорганізатори конференції – Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського та кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
26 травня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
Людство все більше розуміє, наскільки великим був подвиг борців із розбурханим «мирним атомом». У колективі нашого музею працюють учасники ліквідації аварії – Сергій Тимченко і Володимир Почапський.
Дякуємо їм за їхній внесок у порятунок світу від атомної катастрофи.
Детальніше:26 травня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
Інтелектуальною власністю називають творіння людського розуму. Наприклад, літературні твори, наукові винаходи і роботи, фірмові знаки. Згідно із законом, автор має право використовувати результати своєї діяльності. Нині авторське право поширюється практично на будь-які результати творчої діяльності: комп’ютерні програми, фільми, фотографії, архітектурні проєкти.
Щорічно, починаючи з 2001 року, 26 квітня у світі відзначається день інтелектуальної власності (World Intellectual Property Day). Генеральна Асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ, World Intellectual Property Organization) на засіданні у вересні 2000 року ухвалила рішення про заснування цього свята.
26 квітня 1986 року назавжди залишиться в серцях українців. В цей день відбулася одна з найбільших техногенних катастроф ХХ століття – аварія на Чорнобильській АЕС. Вона зачепила життєве дерево 52-мільйонного українського народу. Чорнобильська трагедія стала важким випробуванням, залишила глибокий слід у пам'яті і долях сотень тисяч українців. Тоді радіоактивну амбразуру зруйнованого реактора собою закрили люди. Техніка не витримувала агресивного впливу радіації, а люди витримували. Вони вистояли, не зрадили!
25 квітня 2023 р. наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського І.С. Мельникова, К.Б. Фесик, Н.М. Сиволап, С.М. Капко, Л.Л. Кушнір, В.А. Яремченко, О.С. Лимар взяли участь в урочистій церемонії відкриття меморіальної дошки Вірі Никанорівні Жук на будівлі школи у с. Кривушах Кременчуцького району Полтавської області, в якій навчалася відома полтавська історикиня, архівістка і краєзнавиця.
Детальніше:Відкриття меморіальної дошки Вірі Никанорівні Жук
26 квітня 1986 року о 1: 23: 47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.
Чорнобиль – мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі.
23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
День психолога − свято молоде. Та й самій професії усього трішки більше ста років. Але спеціалісти психологи широко затребувані в суспільстві: вони працюють і в сфері освіти, і в медицині, і в рекламі. При кожній катастрофі на допомогу поспішають психологи кризових станів, при особистій біді людям допомагають медичні психологи, сотні фахівців в нашій країні дбають про переселенців і військових.
Із цим святом хочемо привітати всіх причетних до створення книг і побажати, щоб ваша інтелектуальна творчість завжди була в безпеці й ніхто не порушував ваші авторські права.
Перед вами збірка статей Михайла Грушевського «Про українську мову та українську школу» 1912 року. Ілюстратором видання став Василь Григорович Кричевський, який взяв за основу дизайну графіку давнішої київської книги «Алфавіт духовний» 1760 року, що зазначено на прикінцевих сторінках. Окрім важливих тем, які підняв Михайло Грушевський у своїх текстах, особливість цієї збірки вбачаємо якраз у повазі до традиції книжкової оздоби. Саме завдяки делікатній роботі Кричевського і його шані до інших митців наступні покоління пам’ятатимуть про красу, що з’являлася в нашій культурі століттями раніше.
Детальніше:23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права.