Події у музеї

Про традицію виготовлення бісерних прикрас в Україні, типологію оздоб, їхні художні та функціональні особливості говорили сьогодні на практичному занятті з бісероплетіння.383

До уваги поціновувачів, друзів, колег, інформуємо про результати одного з проєктів із оцифрування в нашому музеї — «Електронна бібліотека». «Електронна бібліотека» включає видання нашого музею, які ми поступово оцифровуємо, та видання, де вміщено праці наших науковців, що вийшли поза межами музею. 386

Полтавщина пам’ятає свого визволителя: до 140-ї річниці з дня народження Олекси Алмазова (1885–1936), генерал-хорунжого Армії УНР380

Продовжуємо знайомити із відреставрованими меморіями із фонду музею. Серед них – комплекс музейних предметів, що походить із археологічних досліджень цвинтаря XVII-XVIII ст. та залишків Свято-Успенської церкви в с. Лютенька (Гадяцького, а після 2020 р. – Миргородського району Полтавської області), проведених Спільною археологічною експедицією Полтавського краєзнавчого музею (назва музею до 2012 р.) та Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, очолюваною Оксаною Коваленко та Романом Луговим, 2009-2010 рр. 476

«Для пісні своєї, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він – за прикладом наших кращих поетів – відплатив їй синівською вірністю, чистим горінням душі» – так вичерпно сказав про поета Василя Симоненка та його творчість письменник Олесь Гончар.389

У січні 2025 р. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського відкрив сезон проведення інтерактивних масових заходів у своєму укритті. В ньому, до речі, є все необхідне: встановлений великий телевізор для демонстрації презентацій, столи та стільці для проведення майстеркласів і місце для веселих рухливих конкурсів. А головне – там безпечно під час повітряних тривог!393

Дмитро Луценко – поет-пісняр, автор слів гімну Києва «Києве мій». Сьогодні, в день пам'яті земляка з легендарного села Березової Рудки на Пирятинщині, згадуємо його як персону і його творчість як неймовірний символ любові до міста і свого краю. 396

Ставати відкритішими — хоч навіть тимчасово й на трошки — це велика радість. Наш музей дуже давно не містив у собі стільки усмішок одночасно. Віримо, що світлом сьогоднішнього дня наповнився як наш простір, так і всі гості, що сьогодні долучилися до акції Всесвітнього дня музейного селфі.400

14 січня 2025 року в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулися урочистості, присвячені вшануванню видатного художника, етнографа, мистецтвознавця, архітектора, громадського та культурного діяча Опанаса Сластьона з нагоди 170-річчя від дня його народження.494

Опанас Георгійович Сластьон (14.01.1855, м. Бердянськ Таврійської губернії ⎼ 24.09.1933, м. Миргород) ⎼ український маляр і графік, етнограф, архітектор, педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею. У дитинстві Опанас вчився малярства у свого батька Георгія Дмитровича, який був реставратором, іконописцем. Мати Марія Мартинівна знала багато українських казок і пісень, прищепила сину любов до кобзарства.479

Народився Олександр Іванович Ковінька (справжнє прізвище Ковінько) 13 (за іншими джерелами 14) січня 1900 р. у с. Плоске Полтавського повіту Полтавської губернії. У бідній селянській родині було 18 дітей. Після закінчення церковнопарафіяльної школи хлопчик навчався у земському двокласному училищі, з 12 років наймитував. У 1917 р. екстерном склав іспити за чотири класи гімназії.578