Події у музеї
13 січня 2024 р. на будинку по вул. Кричевського, 2/18 у місті Полтаві урочисто відкрита пам’ятна дошка народному художнику України, відомому архітектору, колишньому головному художнику міста, члену Вченої ради нашого музею Анатолію Євгеновичу Чорнощокову (14.01.1949 – 22.08.2021). На відкритті виступили відомі полтавці – друзі Анатолія Євгеновича, представники творчої інтелігенції, викладачі вишів міста, зокрема кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, яку він очолював.
13 січня святкує День народження Герой України, лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать», Тетяна Михайлівна Корост.
Тетяна Корост присвятила своє життя розвитку сільського господарства Полтавщини і отримала державне визнання за високий професіоналізм, відданість хліборобській праці, вклад у розбудову сільської інфраструктури Котелевського району заради гідного життя людей на власній землі.
Детальніше:Щедра нива життя Тетяни Михайлівни Корост. Вітаємо ювілярку!
Не було свого часу в Україні людини, яка не чула б цього прізвища, а почувши, не посміхнулася б. Невипадково Олександра Івановича називали «Заступником Остапа Вишні». Справді, коли Вишні не стало, Ковінька ніби прийшов йому на зміну і ще довго радував українців своїм гумором. До того ж їхні біографії дуже схожі у своєму драматизмі — як і долі багатьох українських інтелігентів сталінської доби.
12 січня 1832 року народилася Єлизавета Скоропадська, гідна спадкоємиця двох впливових козацьких родів Скоропадських та Тарнавських. Вона пов’язала своє життя із Полтавою, узявши шлюб із одним з найбагатших чоловіків губернії — Левом Милорадовичем. І надалі увійшла в нашу історію саме як Єлизавета Милорадович.
12 січня учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 ім. І. П. Котляревського взяли участь у віртуальній екскурсії по козацькій чайці, дізналися про історію морських походів запорожців у ХVІІ–ХVІІІ ст., ознайомилися з конструктивними особливостями човна на прикладі музейного предмету (моделі козацької «чайки», худ. О. Подрезов). Ведучі заходу, наукові співробітники музею В. А. Яремченко та О. В. Устименко, підготували для дітей ігри, вікторину, тематичні завдання, навчили в'язати морські вузли, пригадали народні українські пісні, прислів'я. Уся ця взаємодія дала учням можливість засвоїти отримані знання про історію свого народу, надбати нові практичні навички, розвинути критичне та абстрактне мислення.
Детальніше:Науково-інтерактивний захід «На козацькій чайці — у синєє море»
Добіг кінця рік Кричевського. 150! Безліч подій, культурних ініціатив на його честь і добру пам'ять. І от сьогодні митець здійснює ще один крок у вічність. Вітаємо нашого Патрона з його новим роком! Зичимо йому збереження всього його спадку, постійного перевідкривання його постаті й простого незабуття.
Також 11 січня про зимову обрядовість Полтавщини розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, молоді з ГО «Рівновага-плюс». Упродовж заходу спільно оглядали малюнок з колядниками, означували елементи українського традиційного вбрання, атрибути, зокрема, різдвяну зірку та мішечки з гостинцями, ділилися враженнями від почутих і побачених різдвяних привітань та власної участі у святковій коляді. Також учасники намалювали на склі яскраві композиції «Колядники». Заняття відбулося у рамках цьогорічного проєкту «ЕтноАрт» у залі Центру культури та дозвілля.
11 січня 2024 р. у бібліотеці-філії №3 науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон провели інтерактивний захід «Зимові свята українців». Його учасниками стали учні 1-В класу Полтавської школи № 37. Малеча дізналася чимало цікавого про головні зимові свята нашого народу, символіку та традиції, пов’язані з ними, а також про історію Нового року. Різноманітні конкурси створили святкову атмосферу. Немов на машині часу діти перенеслися у минуле, де веселим гуртом щедрувальників завітали до затишної господи. Вони співали щедрівки, водили Козу та Меланку, бажали достатку і здоров’я у Новому році. У практичній частині заходу під час двох майстер-класів учні навчилися ліпити вареники різної форми — традиційну страву на Меланку, а також виготовили новорічного янгола із солоного тіста.
Книга, яка щойно побачила світ у харківському видавництві «Майдан». підготовлена Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського за матеріалами Всеукраїнської наукової конференції «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938 – 2019)» (м. Полтава, 2 травня 2023 р.), на відзначення 85-ліття відомого полтавського історика, краєзнавця, педагога та громадського діяча. Видання підкреслює вагому роль науковця у дослідженні минулого Полтавського краю, його роль у становленні сучасних уявлень про перебіг подій на Полтавщині за Новітньої епохи, зокрема, напередодні і в час Української революції 1917 – 1923 рр., руху опору на селі більшовикам, за Другої світової війни тощо.
Образ птаха в українській культурі наділений особливим сакральним значенням. Він поєднує символічні ознаки прадавнього божества, деміурга, тотемного предка. У світових міфопоетичних традиціях архетип птаха символізує божественну сутність, душу, верх неба і небесні світила та явища.
Нещодавно Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України реалізував проєкт «Цифрове сховище пам'яті. Архів Хведора Вовка (1847-1918)».
Хведір (Федір) Кіндратович Вовк - відомий український антрополог, етнограф і археолог. Народився на Полтавщині, здобув освіту в Одеському та Київському університетах. Його спадок величезний – понад 600 наукових праць. Досліджував антропологію українського народу, відкрив Мізинську стоянку часів палеоліту. А ще Вовк зібрав значну колекцію оригінальних фотографій та фотокопій краєвидів, пам’яток архітектури портретів з України та багатьох країн Європи.
Детальніше:Кременчук у XVIII столітті: унікальні акварелі, що досі вважалися втраченими