Події у музеї

Представниця лубенської еліти виховувалася відповідно. В родовому маєтку Райзерів на Лубенщині, оточена багатою бібліотекою та інтелігенцією, вона отримала ґрунтовну початкову освіту, вивчила французьку та німецьку мови. Згодом молода пані продовжила навчання в Лубенській жіночій гімназії, на Бестужевських жіночих курсах в Санкт-Петербурзі та протягом всього життя, займалася самоосвітою.
В 14 років Катерина була заручена з нащадком шляхетсько-козацького роду, лубенським кінозаводчиком та власником 4000 десятин землі, Миколою Скаржинським. Під його прізвищем вона й увійшла в історію, розвиваючи сімейні лубенські маєтності.

24 02 19 skarjynska01

13–18 лютого 1920 р. пам’ятні полтавцям непересічною подією. У ці дні Дієва Армія Української Народної Республіки (УНР), перебуваючи у тривалому партизанському рейді, відомому нині як Перший зимовий похід (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.), здійснила виправу через засніжений Дніпро на Полтавщину. Серед учасників Першого зимового походу і його лівобережної виправи було чимало уродженців Полтавщини – О. С. Доценко (1897–1941), П. Г. Дяченко (1895–1965), А. П. Зубенко (1890–1963), М. М. Крат (1892–1979), Г. М. Маслівець (1898–1967), Н. А. Никонів (1873–1925), П. В. Певний (1888–1957), К. А. Смовський (1894–1960), Г. П. Чижевський (1886–1936) та ін.

24 02 18 zymoviy pohid01

Браслети з’явились в Україні в Х ст., їх ще називали зап’ястя й обручі. Київські майстри скручували вироби з кількох скляних стержнів бірюзового або фіолетового кольору, пластичний декор мав переважно спіральну форму.

 

24 02 16 biser01

У переддень Міжнародного дня рідної мови та Всесвітнього дня екскурсовода, в контексті реалізації положень Меморандуму про співпрацю між Полтавським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка і Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського, у приміщенні Полтавського музею авіації і космонавтики відвідувачам було продемонстровано квест-екскурсію «Зореплавні барви України».

24 02 18 mova01

Декоративне оформлення Будинку Полтавського губернського земства не містить у собі жодного не важливого чи випадкового елементу. Наприклад, його фасади прикрашені прадавніми символами, деревами життя. Окрім їхніх кольорових майолікових зображень на цегляних стінах, бачимо цей мотив також і на дверях центрального входу.

24 02 18 museum01

24 02 17 kygym

Сьогодні свій ювілей відзначає чарівна жінка, знана науковиця, людина енциклопедичних знань, старша наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Світлана Леонідівна Кигим.

Дорога Світлано Леонідівно! Прийміть найщиріші вітання з нагоди прекрасної дати. Бажаємо міцного здоров'я, невичерпної енергії, наснаги та оптимізму. Хай доля буде щедра на приємні подарунки та щасливі миттєвості.  Мирного неба, втілення всіх задумів та планів у життя.

З глибокою повагою колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Базилевські, потерпіла сторона в турбаївській справі, були яскравим прикладом інтеграції козацької старшини до складу імперського дворянства. Першого відомого представника цієї родини звали Василем Онисимовичем (без закріпленого прізвища). Він посідав уряд миргородського обозного за правління полковника Данила Апостола. Особа, яка перебувала на цій посаді, відала полковою артилерією, постачанням військового табору й всього обозу (звідси – обозний).

24 02 17 turbai01

Відзначення 300-річного ювілею Григорія Сковороди (1722–1794) продовжується і в 2024 р. Це — свідчення невмирущого генія нашого видатного земляка.

16 лютого в ПОУНБ імені І. П. Котляревського співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олена Халимон та Марина Тригуб провели інтерактивний масовий захід «Григорій Скоровода: знайомий незнайомець». Його учасниками стали учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 ім. І. П Котляревського.

24 02 16 skovoroda300 01

Сьогодні в Україні День єднання. Цього дня українці об’єднуються під національними кольорами, щоб продемонструвати бажання не просто жити, а жити у мирі, жити щасливо, однією сім'єю, з дітьми, з батьками. Ми разом і ми — єдині!

Майже два роки триває повномасштабне вторгнення рф на територію України. 14 лютого 2022 року на тлі попереджень американської та західноєвропейської розвідки про можливу війну, президент Володимир Зеленський підписав указ про започаткування нового свята — Дня єднання.

24 02 16 united

Щороку 15 лютого відзначається День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав. Коли ми говоримо про цей день, то згадуємо в першу чергу останню війну, в якій Радянський Союз приймав участь — афганську війну (1987-1989). Вона була найбільш масштабною, довготривалою і трагічною з усіх локальних воєн. Упродовж 3340 спекотних днів і холодних ночей щодоби гинув один і отримували поранення два вихідці з України. Через афганське пекло пройшло близько 160 тисяч українців із 600 тисяч радянських військових загалом. За ці роки 25 % усіх витрат і втрат СРСР понесла саме УРСР. Серед 77 тисяч загиблих, поранених, інвалідів кожен п'ятий був українцем.

24 02 15 international01

Продовжуємо розповідь про життєвий шлях і мистецьку спадщину відомого різьбяра, представника української діаспори США Михайла Коргуна.

1994 року у видавництві «Мистецтво» побачив світ альбом «Михайло Коргун», присвячений творчості майстра. Переднє слово до видання підготував знаний полтавський мистецтвознавець, дослідник декоративно-ужиткового мистецтва Віталій Ханко. Віддаючи шану й повагу земляку, пан Віталій аналізує творчі здобутки Михайла Коргуна, у тому числі розглядає витоки його майстерності. Звернемось до цієї мистецької розвідки.

24 02 15 korgun01