Події у музеї

2 грудня 2023 року на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» відбулось представлення виконаних силянок учасниць, доплетених та оформлених.

Також пригадали вже засвоєну техніку цегляного стібка і почали створювати брелоки на зимову тематику. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Влади Герцунь

23 12 02 biser01

Фондова збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася шістьма оригінальними етюдами Василя Васильовича Кричевського, молодшого сина автора проєкту шедевру архітектури в стилі українського модерну - будинку Полтавського губернського земства, нині - Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Дочка Василя Васильовича, Катерина Кричевська-Росандіч, листувалася з багатьма полтавцями і, особливо, зі своєю одноліткою Надією Бабенко, відомою художницею традиційних рушників і килимів.

23 12 01 pictures01

Баринова-Кулеба В. І. (01.12.1938, хутір Кулебівщина, тепер с. Римарівка Гадяцького р-ну) — живописець, заслужений діяч мистецтв, народний художник України, член-кореспондент Академії Мистецтв України.

Народилася в селянській сім’ї. Дід, баба, багато родичів померли від Голоду 1932–1933. Малювати почала з 3-річного віку. Батько, ветеран Другої світової війни, відвіз дитину на возі до Харкова. Там вона закінчила художне училище і Харківський художній інститут. З 1968 р. працює в Київському художньому інституті, нині має титул «професор».

23 12 01 kuleba01

105 років тому, 1 грудня 1918 року в с. Пелехівщина, тепер Глобинського району на Полтавщині народився Платон Іларіонович Майборода — український композитор, лауреат Шевченківської премії, народний артист СРСР, учасник Другої світової війни.

Походив він із селянської родини, в якій батьки були музично обдаровані, начитані, залюблені в музику. Тож не дивно, що талант Платона Майбороди виявився ще в ранньому віці. Хлопець був активним учасником художньої самодіяльності, самотужки вивчив нотну грамоту, опанував гру на кількох музичних інструментах: мандоліні, домрі, гітарі. Робив спроби самостійно писати музику. Але жорстока реальність перекреслила всі плани. Під час голодомору 1932–1933 років сім’я була змушена переїхати до Запоріжжя. Та від своєї музичної мрії юнак не відмовився.

23 12 01 mayboroda01

Сьогодні полтавці занурилися в «орнаментальні фуги» Василя Кричевського. У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відбулися презентація ошатного альбому «Василь Кричевський: орнаментальні композиції» (видавець Олександр Савчук) та відкриття однойменної виставки.

 23 11 30 krychevkiy01

Продовжуємо публікувати результати археологічних досліджень 2013 р. у Полтаві на Івановій (Старополтавській) горі в історичному ареалі нашого міста. Саме звідси, як вважають дослідники, починалася Лтава / Олтава / Плотава / Полтава. Науково-рятівні розкопки проводилися на конкретному будівельному об’єкті (реконструкція ресторану «Іванова гора», сучасна назва — «Лілея») Полтавською археологічною експедицією Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України ІА НАН України».

23 11 30 erheo01

Невичерпним джерелом натхнення для вишивки є різноманітні орнаменти: геометричні, рослинні, рослинно-геометризовані. Їхні значення багатогранні. Так, трикутник є символом єдності трьох світів: земного (явного), підземного (невидимого), небесного (духовного). Він здавна асоціюється зі стихією вогню, але також може означати три сили природи — вода, вогонь та повітря. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією цієї фігури тризуб.

23 11 29 trykutnyk01

Серед наукових і культурних осередків Полтавщини по особливому яскраво вирізняються музеї.

Музей наче книга: одна справа, коли щось чув про твір і його автора, тобі розповідали короткий зміст чи на допомогу «прийшов» інтернет. …І зовсім інші відчуття, коли береш до рук книгу, гортаєш сторінки, читаєш і відчуваєш її. Так і з музеєм – можна переглянути буклет, почитати відгуки в інтернеті, там же знайти фото і відео. Але найяскравіші емоції та враження отримуєш лише тоді, коли сам відкриваєш вхід до цієї скарбниці мудрості та знань.

23 11 27 museum

Потреба вимірювати час виникла у людей давно. Вже у найдавніших цивілізаціях використовували сонячні, водяні та пісочні годинники. Сучасний поділ доби на 24 години походить із Давнього Єгипту, а «секунди» і «хвилини» як категорії часу з’явилися ще у Вавилоні. Перші ж механічні годинники сконструйовані у Західній Європі в ХІІ-ХІІІ ст. Це були баштові годинники, які кілька століть міцно утримували монополію у вимірюванні часу. Дещо пізніше виникає клас «інтер’єрних годинників», до яких традиційно відносять підлогові, консольні, настінні й камінні.

У ці листопадові дні, коли відзначають 90-ті роковини Голодомору 1932-1933-го років, хотілося поділитися спогадами про свою родину — Клочко Василя Харитоновича (1903-1977) і Клочко (у дівоцтві Маляр) Ялисовету Леонтіївну (1900-1996) — моїх дідуся і бабусю. Бабуся вийшла заміж і оселилася на хуторі Клочки, що розташований за селом Кованьківкою, під лісом. ЇЇ мама Одарка казала: «Виходь, дочко, за Василя, у нього десять десятин землі». Хата була великою і світлою, на вікнах і в оборі було багато квітів. Поряд — річка Свинківка, в якій водилося багато риби. Навіть маленькі діти вміли ставити і трусити ятіри («ятєрі», як казала бабуся). Навколо хутора розкинулися луки з високими травами і польовими квітами. Влітку й навесні часто відкривалися вікна в хаті і вона наповнювалася невимовними пахощами. Чомусь мені цей хутір, якого я ніколи не бачила, нагадує поетичний Романів хутір із роману Олеся Гончара «Твоя зоря».

23 11 25 klochko01

Крім державного пошанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років існує і традиція пошанування родинна.

Під час експедицій по збору інформації для підготовки матеріалів до видання «Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область» до колишніх Шишацького, Глобинського та Лохвицького районів наукові співробітники науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського виявили пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років, встановлені родичами трагічно загиблих.

 23 11 25 golod01