Події у музеї
14 лютого 2024 року про символ серця, розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учням 4-го класу ліцею «Успіх» № 13. Упродовж зустрічі визначали, що це зображення асоціюється найперше з любов’ю, дружбою милосердям, життєвою силою, єдністю, хоробрістю, а також з болем і стражданням.
Велика різноманітність зберігалася в оздобі ложок, що концентрувалася на держаках і була досить простою, хоча інколи зустрічалася й пишна мережка з геометричних сполучень. Кінці держаків часом завершувалися у вигляді стилізованих коників, рибок, рук, людських голів, а то й постатей.
12 і 13 лютого співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О. Васецька і М. Тригуб розповідали про чумацтво допитливим учням Тахтаулівського опорного НВК ім. Самійла Величка та Полтавського ліцею №31.
Детальніше:"Як чумаки по сіль їздили" для учнів Полтавського ліцею №31
Сьогодні виповнюється 85 років від дня народження полтавської науковиці, музейниці, краєзнавиці, поетеси і взагалі творчої людини з принциповою громадянською позицією 70-80-х рр. минулого століття.
Життєвий шлях Ганни Величко розпочався із села Перекіп на Харківщині, де вона народилася 13 лютого 1939 року, але усе її свідоме життя було пов’язане з Полтавою, в якій провела дитячі та юнацькі роки, працювала, знайшла кохання, виростила двох дочок. По закінченні у 1961 історико-філологічного факультету Полтавського педагогічного інституту (нині Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка) шість років присвятила педагогічній діяльності – спочатку вчителювала в Казахстані, потім на Полтавщині.
Детальніше:Поетична музейницяпам’яті Величко Ганни Михайлівни(13.02.1939 – 26.06.1996)
У наш час багато особистостей потребують переоцінки й повернення в колективну пам’ять чи хоча би конструктивної згадки в нових поколіннях. Одним із таких є нащадок старшинського роду Микола Іванович Гнідич (Гнєдіч) — письменник, перекладач, літературознавець, друг декабристів, перекладач Гомера російською мовою.
«Щирим ратаєм непочатих перелогів рідного поля» назвав Панас Мирний Віктора Василенка — українського вченого-народознавця, етнографа, статистика, дослідника кустарних промислів, члена Полтавського сільськогосподарського товариства й Полтавської вченої архівної комісії.
Що таке витинанка, звідки вона походить і коли з’явилася на теренах України, який матеріал використовували для композицій у ХVІІ столітті, які сюжети зображують сучасні майстри Полтавщини — Тетяна Ваценко, Дмитро Король, Світлана Колодяжна, Лідія Орел. Про витинанку, вид українського народного мистецтва, що включає сюжетні та орнаментальні прикраси на папері, ажурно вирізані ножицями чи ножем, розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, на заході для юних мешканців та гостей міста.
Сьогодні, коли міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день хворого, ми згадуємо подвижника медичної галузі ХІХ ст., засновника першої лікарні для бідних на Лівобережній Україні — Тишевського Івана Дмитровича. Його життя та професійна діяльність закарбувалися на сторінках історії як приклад самовідданої пожертви особистих благ заради людей.
Детальніше:До Всесвітнього дня хворого. В ім'я людини: лікар Тишевський Іван Дмитрович
Складно відповісти на питання, коли в СРСР виник тотальний дефіцит. Але катастрофічна нестача м’яса і зернових виникла практично з моменту встановлення радянської влади в 1917 році. Перша світова війна, Голодомор 1932–1933 років, Друга світова війна, голодні післявоєнні роки стали на продовольчому ринку країни рад. Навіть тоді, коли 15 березня 1946 року Народний комісаріат харчової промисловості СРСР реорганізувався в Міністерство, ситуація на ринку харчової продукції кординально не змінилася.
9 лютого 2024 р. науковці музею взяли участь у важливій події — презентації нового українського видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу» (Київ, 2023, 256 с.), що з’явилося в світ у серії «Україна дипломатична». До збірника увійшли документи щодо визнання Голодомору актом геноциду українського народу та вшанування пам’яті жертв Голодомору, прийняті парламентами та органами влади держав світу і міжнародними організаціями після 22 лютого 2022 року.
Детальніше:Видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу»
Триває співпраця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка у рамках підписаного нещодавно меморандуму.
Цього разу до ліцею завітала завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко. Її запросили на урок історії, де музейниця прочитала інтерактивну лекцію та доповнила краєзнавчою інформацією розповідь викладача про події «Великого терору» 1937–1938 років.