Події у музеї

2 лютого вся наукова спільнота відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. Рішення відзначати цей день прийняте з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар (Рамсарська конвенція). Офіційна повна назва документу – «Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів» – відображає початкову мету угоди: зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження та раціонального використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини. Водно-болотні угіддя мають вагоме екологічне, економічне, соціально-культурне та рекреаційне значення.197

Стрітення Господнє, також Стрітення (грец. συνάντησις «зустріч»), Принесення до Храму (грец. Ἡ Ὑπαπαντὴ τοῦ Κυρίου, лат. Praesentatio Domini, «представлення Господа») – християнське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях 2(15) лютого і належить до числа неперехідних Господських дванадесятих свят. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день символічно зустрічаються Старий і Новий заповіти в особі Ісуса-Немовляти та Старця Симеона.199

У жалобі й злості.

Прихиляємося серцями до всіх, кого торкнулася сьогоднішня трагедія.
Нічого з цього не можемо забувати й не будемо.


200

У серпні 1975 року радянські газети опублікували повний текст Заключного Акту Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Їх представники дали обіцянку виконувати пункти гуманітарних статей Заключного Акту, що передбачали недопустимість переслідування громадян за їхні політичні переконання. Москвичі звернулися до громадськості інших країн із закликом створювати подібні групи. Першими відгукнулися українські дисиденти. 9 листопада 1976 р. в Києві було проголошено створення Української Гельсінської Групи. Пригадую ці дні і роботу над відповідною експозицією в кутовому залі другого поверху. В декларації УҐГ підкреслювалося, що «Група в своїй діяльності керується не політичними, а лише гуманітарними та правовими мотивами».  211

Подарунки отримувати завжди приємно! Книгозбірню нашого музею поповнило наукове видання 2024 р. «Василь Кричевський: твори з фондового зібрання Національного заповідника "Софія Київська"». У ньому представлено п’ять творів архітектурної графіки талановитого митця, над якими він працював наприкінці 1920-х – у першій половині 1930-х рр. 212

Тема бою під Крутами була заборонена в радянський час, тому не так багато пам’ятних місць та учасників тих подій увічнено. Про одного із учасників того бою стало відомо завдяки невтомній дослідницькій праці письменника, краєзнавця, просвітянина Петра Петровича Ротача. Мова йде про Демида Григоровича Бурка (Бурка-Корецького) (29.08.1894, с. Пирогів Вінницького повіту Подільської губернії (нині Вінницька обл.) – 09.06.1988 Штутгарт, Німеччина) – українського педагога, літератора, церковного діяча.210

29 січня 2025 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся урочистий захід «Пам’ятаємо Героїв Крут». Присутні згадали події того часу, хід бою під Крутами, полтавців – учасників бою.206

Сьогодні, в день її пам’яті, згадуємо дитячу письменницю Астрід Ліндґрен і неочевидний зв’язок її спадку з Полтавою.213

2 АП 0

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. У цей день відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.216

Дорогі друзі! З нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначається щорічно 2 лютого, науковці відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського підготували фотовиставку «Дивовижний світ полтавських водойм». Виставка розпочала свою роботу у приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського (кім. 406).  218