Події у музеї
Під час презентації ХVІІІ випуску музейного збірника приємною несподіванкою став вчинок симпатика та друга нашого закладу Анатолія Щербаня – доктора культурології, кандидата історичних наук, завідувача кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської академії культури. До фондів музею науковець передав цінну книгу «Теорія народного українського танка» Василя Верховинця. Це видання побачило світ у Полтаві в 1920 р. Подарунок пана Анатолія має велику наукову та історичну значущість — праця Василя Миколайовича стала першою в Україні, де систематизовано й узагальнено творчі досягнення української нації в галузі танцю. Окрім того на сторінках даного видання містяться цікаві написи, малюнки до нього виконав П. Бутко.
7 листопада у гостинній залі Полтавської РВА та Полтавської районної ради відбулася презентація видання: «Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. Збірник наукових статей. Випуск XVIII».
Підготовлений у складний воєнний час збірник наукових праць є підсумком наукової діяльності Полтавського краєзнавчого музею за 2022 рік. Видання побачило світ завдяки допомозі меценатів. Ми щиро вдячні пану Анатолію Гурнику, родинам Сергія і Валентини Михайликів, Антона, Аліни і Богдана Ярмолюків за фінансову підтримку появи видання у світ.
Амбодик-Максимович Нестор Максимович — українець, геній медицини періоду Гетьманищи, що був безцеремонно привласнений російською пропагандою.
Нестор «Амбодик»-Максимович — один із засновників акушерства та фітотерапії, лікар-просвітитель, педіатр, ботанік, один із основоположників медичної та ботанічної термінології, перекладач й геральдист. Народився у селі Веприк нині Гадяцького району Полтавської області у родині козацького священника. Медичну освіту отримав у кращих вишах того часу: Києво-Могилянській академії та Страсбурзькому університеті. У 1775 році у Страсбурзькому університеті захистив докторську дисертацію. В університетські роки він бере собі псевдонім «Амбодник», що у перекладі з латини означає — «скажи двічі». Тим самим він зіронізував над тотожністю свого по-батькові та прізвища.
Детальніше:7 листопада 1744 року народився «батько» українського акушерства.
Із різновидами традиційних страв з поеми «Енеїда» Івана Котляревського знайомилися сьогодні учасники етнографічного інтерактивного заходу «Пам’ятний бенкет». Учні 5-го класу школи № 7 «опинилися» в кухні, де готувалися страви, і, виконуючи завдання («Гастрономічна Україна», «Музичні перегони», «Смакота», «Вареники-хваленики») допомогли відновити «карту обіду» та врятувати бенкет. А на згадку про зустріч відвідувачі виготовили підставки-«кавунчики» під чашки.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Пам’ятний бенкет».
3 листопада в урочищі Парасоцьке (ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення) відбулася науково-краєзнавча експедиція. Її учасники: представники Департаменту екології та природних ресурсів ОВА, викладачі закладів вищої освіти м. Полтави та м. Харкова, представники Диканського історико-краєзнавчого музею, Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, співробітники філії Полтавське лісове господарство ДП «Ліси України», а також наукові співробітники нашого музею: Олена Штитьова, Ірина Мельникова, Олеся Васецька, Віталій Яремченко. Організатори експедиції — працівники комунальної установи природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Диканський» Полтавської обласної ради.
6 листопада 65 років тому Олесь Пошивайло з'явився на світ у благословенному Богом Опішному і з ним пов'язав назавжди свою долю. Навчання у Київському державному педагогічному інституті, аспірантурі й робота в музеях були підмурком для подальшого прориву — заснування відділу українського гончарства (1986) при Полтавському краєзнавчому музеї, що згодом перетворився у Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному з гончарською книгозбірнею України, колегіумом мистецтв ім. В. Кричевського, центром розвитку духовної культури, музеями-садибами Олександри Селюченко, родини Пошивайлів, філософа Сморжа і з часом став найбільшим профільним музеєм Європи.
Цього року виповнюється вісімдесят п’ять років із дня народження народної артистки України Жанни Костянтинівни Северін та десяті роковини від дня її смерті. Сьогодні ми хочемо згадати видатну полтавку і вшанувати пам'ять талановитої акторки, ім’я якої є невід’ємною часткою почесного списку видатних діячів театрального мистецтва Полтавщини ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст. На сцені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя вона зіграла понад сто ролей: пройшла шлях від працівника додаткового складу та балету до Народної артистки України.
6 листопада Ірина Власенко, старша наукова співробітниця науково-дослідного експозиційного відділу етнографії, провела етнографічну лекцію-подорож «Від стебла до полотна» (про ткацтво на Полтавщині) для читачів та волонтерів бібліотеки-філії № 7. Учасники почули про багатовікову історію та глибокі традиції одного з найбільш поширених видів господарської діяльності й народного мистецтва Полтавщини. Переглянули фоторяд зразків тканих виробів з фондової колекції музею та відеоролики процесів обробітку волокна, прослухали тематичні народні пісні.
Детальніше:Етнографічна лекція подорож «Від стебла до полотна»
7-го листопада 2023 р. об 11:00 у затишній залі Полтавської районної ради відбудеться презентація чергового випуску музейного щорічника «Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток». Це ХVІІІ-й випуск унікального в музейному просторі збірника наукових праць, що презентує наукові доробки фахівців музейної галузі, вчених і краєзнавців.
Говорячи про Богемію (історична область у Чехії), на думку одразу спадає богемське скло та кришталь, якими регіон уславився в усьому світі. Проте тут є також поклади високоякісної каолінової глини, що обумовило розвиток і порцелянового виробництва.
У першій половині ХІХ ст. найбільшої популярності набули порцелянові заводи та мануфактури м. Бржезова, розташованого неподалік Карлових Вар. У 1912 р. одне із місцевих підприємств отримало замовлення на виготовлення посуду для сумнозвісного корабля «Титанік».
3 листопада відзначають професійне військове свято День інженерних військ України. Це свято нагадує про заслуги армійських саперів, ветеранів та діючих воїнів інженерних військ України, а також є символом тієї важливої ролі, яку відіграють інженерні війська в підтримці безпеки країни.
Інженерні війська є видом спеціальних військ Збройних сил України, які виконують завдання, як на фронті, так і в тилу під час бойових дій, допомагають вирішувати логістичні чи захисні завдання: інженерне забезпечення військових операцій, розмінування території, будівництво оборонних споруд та вирішення інфраструктурних завдань. Представники цього виду військ супроводжують різні підрозділи, від піхоти та моторизованих до аеромобільних та повітряних сил. Без роботи інженерів вже давно стало просто неможливим проведення військових операцій.
