Події у музеї
Щороку 14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Детальніше:Виставка до Дня українського добровольця «СИЛА НЕСКОРЕНИХ»
Серед українців-емігрантів, які залишили яскравий слід у мистецтві Австралії, чільне місце належить нашому земляку, художнику Василю Євгеновичу Цибульському (справжнє прізвище — Цибулько). Він народився 14 березня 1904 р. у с. Грякове Валківського повіту Харківської губернії (тепер Чутівської селищної ради Полтавського району та області). У дитинстві в хлопчика виявився хист до малювання, тому вже в школі його стали називали художником. І хоч батько хотів, щоб Василь продовжив сімейну традицію і пішов навчатися агрономії, але потяг до мистецтва переміг, і він вступив до Харківського художнього інституту. Тут викладачами Цибульського були відомі художники М. Бурачек, І. Падалка, Ф. Кричевський, В. Седляр, мистецтвознавець С. Таранушенко та ін. Після закінчення інституту Василь Євгенович у 1931 р. вступив до Ленінградської Академії мистецтв, де навчався у професорів П. Кончаловського та Д. Кардовського.
Детальніше:14 березня – 120 років від дня народження художника Василя Цибульського
До 210-річного ювілею Тараса Григоровича Шевченка науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського підготували та провели 5 заходів із циклу, присвяченому цій визначній події.
Ганна Барська ознайомила з темою " Т.Г. Шевченко і Полтавщина" студентів Полтавського державного аграрного університету (6 березня), літніх людей Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці (7 березня), учнів КЗ ПМБ ліцею №1ім.І.П.Котляревського (8 березня), студентів фахового коледжу управління, економіки і права ПДАУ. Останній відбувся 13 березня біля пам'ятника Т.Г.Шевченку в рамках Літературного майданчика " Він закохав у себе і народи, і краї".
І знову тепла зустріч! 13 березня співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа у співпраці з завідувачем сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки Полтавської МТГ Олексієм Орлом провели захід "Полтава етнографічна" для вихованців гуртка "Юний краєзнавець" у приміщенні бібліотеки-філії № 6.
Детальніше:Провели захід "Полтава етнографічна" для вихованців гуртка "Юний краєзнавець"
Серед національних пріоритетів і завдань, визначених державною політикою України, наразі знаходиться прискорення цифрового розвитку галузі культури відповідно до стандартів європейського та світового рівнів. Потужні можливості для цього відкриває діджиталізація Музейного фонду України.
Запрошуємо всіх охочих на відкриття етнографічної виставки з фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського "Весняне сонце землю розбудило", яке відбудеться 20 березня 2024 року о 15.00 у виставковій залі Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка (вул. Короленка, 1).
Виставка присвячена відображенню в народному побуті та мистецтві символіки та обрядів релігійних свят початку весни.
Комплексною метою проведення Генерального слідства про маєтності протягом 1729–1730 рр. були ревізія, розмежування земельної власності, зʾясування кількості дворів, які підлягають оподаткуванню, перевірка прав козацької старшини та православного духовенства на маєтки. Ці заходи проводили задля обґрунтування вилучення у приватних власників земель, які призначалися на булаву, тобто для утримання гетьмана. Колізія полягала в тому, що багатьма маєтками заволоділи сторонні особи в результаті свавільних роздач. У той же час решта маєтків, володіння якими не суперечило правам регіментаря й документально підтвердилося, залишалися за приватними власниками.
Детальніше:До 295-ї річниці проведення Генерального слідства про маєтності
Сьогодні Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу ліцею № 13 «Успіх».
Ім'я Володимира Вернадського (1863-1945) назавжди вкарбоване у літопис Полтавщини. У колекції нашого Музею зберігається понад 1000 предметів, пов'язаних із життєвим та науковим шляхом всесвітньовідомого вченого. Напередодні 161 річниці з дня народження Володимира Івановича наш Музей отримав незвичайний подарунок — листівку, яка була доставлена поштою із Української антарктичної станції "Академік Вернадський". На лицевій стороні зображено крячка антарктичного (автор фото Сергій Глотов), а на звороті вміщено поштовий штемпель, печаті, дарчі написи та автографи учасників 28-ї Української антарктичної експедиції.
Непоправна втрата спіткала археологічну спільноту та скіфологів України.
Пішов із життя молодий учений, кандидат історичних наук, патріот України, справжній захисник-воїн, дослідник Більського городища, добрий друг нашого музею Олексій Крютченко (1987-2024).
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олексія.
Легких тобі хмаринок, Друже…
Українська еміграція пройшла тернистий історичний шлях, що проліг крізь століття та включає в себе три еміграційні періоди.
Особливо чисельними були друга і третя хвилі еміграції. Після поразки УНР друга хвиля еміграції, що осіла в Чехії, заснувала Господарчу академію в Подебрадах, Український Вільний Університет (далі – УВУ) у Празі, пізніше – Українську Вільну Академію, Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Після Другої світової війни УВУ переїхав до Мюнхена, де його ректором став Вадим Щербаківський, що до еміграції тісно був пов’язаний із Полтавським краєзнавчим музеєм.