Події у музеї

Днями колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського одержав подарунок — збірку «Ненаукові записки» зі спогадами співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста (1.03-11.11.2022).

23 12 07 zapysky

Предмет, зображений на фото, входить до першої археологічної колекції  Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, нині Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він був знайдений «госпожой Долгиловичъ» на Старополтавській горі біля Свято-Успенського кафедрального собору в Полтаві у 1890-тих роках. Це і засвідчує опис перших колекцій, укладений Михайлом Олеховським – першим завідувачем музею.

Під час пожежі у 1943 році, вірогідно, були втрачені документальні свідчення про артефакт, а сам він зазнав певних пошкоджень: з’явилися сліди пожежі, тріщини та кіптява. У такому стані, без супровідної документації цей експонат і досі залишається своєрідною загадкою першої археологічної колекції.

23 12 07 arheo

6 грудня 2023 року музейниці Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний захід «Історія різдвяної іграшки» для волонтерок та вільних слухачоч бібліотеки-філії №7. Учасниці прослухали розповідь з фоторядом про загальноєвропейські та суто українські традиції побутування різдвяних прикрас в різні історичні періоди. Розглянули асортимент ялинкових іграшок сьогодення, різновиди матеріалів, художні тенденції орнаментування, поговорили про акції «Ялинка для героїв» та «Миколайчики воїнам».

У заключній частині відбувся майстер-клас — виготовлення полотняних вибійчаних ангелів та інших зимових образів. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

23 12 06 toys01

До Міжнародного дня волонтера та до Дня Збройних Сил України Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку
«На захисті Незалежності».
На виставці представлені елементи тактичного спорядження військових, їх особисті речі, нарукавні знаки полтавців, що служать у Збройних силах України, тематичні листівки.
Представлені на виставці речі, які виготовлені волонтерами – в'язані шкарпетки, браслети-обереги тощо.

23 12 06 vystavka01

Миколу Григоровича Філянського насамперед визначають як українського поета і прозаїка. Далі вже як громадського діяча, геолога, знавця будівельної справи. І, окремо, як етнографа, педагога та, нарешті, музейника.

Народився цей непересічний чоловік 6 (19) грудня 1872 року у с. Попівці на Миргородщині у родині священника. Мав значні здібності і прихильність до точних наук, що дало йому можливість закінчити у 1898 році геологічний відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Паралельно навчався у художній студії Валентина Сєрова та архітектурній майстерні професора Федора Шехтеля, відвідував літературні дискусії та творчі вечори.

23 12 06 filanskiy

Ці слова належать відомому українському письменнику, представнику покоління шістдесятників Григору Тютюннику. У житті і творчості він був надзвичайно безкомпромісним, що загострювало конфлікт з радянською дійсністю. Письменника розбирали на партійних зборах, зборах спілки письменників. Його твори піддавали жорстокій цензурі, часто не друкували. За намагання правдиво показати життя тогочасного радянського села критики звинувачували Г. Тютюнника у «хуторянстві». За ним стежило КДБ. Лише з початком Перебудови почало повертатися добре ім’я письменника. У 1989 році Григора Тютюнника було удостоєно звання лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно). А деякі твори побачили світ уже за незалежної України. Нині ім’я Григора Тютюнника стоїть в одному ряду з класиками української новели Василем Стефаником і Григорієм Косинкою.

23 12 05 turunik

Порфирій Мартинович народився у березні 1856 р. в селі Стрюківці Полтавської губернії у батьків, які походили із роду священиків. Окрім Порфирія, у Мартиновичів було ще шестеро дітей.

Освіту здобував спершу в місцевому пансіоні, потім — у Харківській класичній гімназії. У 1873-му Порфирій їде до Петербургу і стає студентом Академії мистецтв. Його зарахували до класу Івана Крамського, який одразу помітив великий потенціал учня й узявся опікуватися ним. Мартинович навчався разом із іншими видатними українськими художниками Сергієм Васильківським, Миколою Самокишем, Опанасом Сластьоном. Жив на Васильківському острові, де в його квартирі збирався студентський гурток.

23 12 05 martynovych01

Кожного року, 5 грудня, у всьому світі відзначають Міжнародний день волонтера, присвячений особам, що займаються волонтерством добровільно та безкорисливо. Свято було засноване Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави та регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».

23 12 05 volontery

10 грудня 1883 р., день захисту видатним натуралістом В. В. Докучаєвим докторської дисертації, вважається днем народження нової науки — генетичного ґрунтознавства. Науковий ступінь вчений одержав за фундаментальну працю «Російський чорнозем», до якої увійшли відомості про родючі полтавські чорноземи. Десять років поспіль з 2013 р. 5 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день ґрунтів, метою якого є об’єднання людства для захисту головного природного ресурсу планети — ґрунтів, збереженням якого так опікувався В. В. Докучаєв.

23 12 05 dokuchaev01

Так і нині мовлять на Полтавщині про християнські свята на честь Великомучениці Варвари, Преподобного Сави та Миколи Чудотворця, які віднині відзначаємо за новоюліанським календарем 4, 5 та 6 грудня відповідно. У давнину ці три празники називали Миколаєвими святами та пов’язували з ними безліч обрядів, пересторог і народних звичаїв.

Варварин день вважали жіночим святом, коли головною роботою господинь було вишивання. Адже «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

23 12 04 varky01

3 грудня 2022 р. виповнилося 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди. Цей рік офіційно був проголошений роком видатного філософа. У нашій країні цей ювілей відзначався на державному рівні. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що цей день увійшов до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

Наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського протягом минулого року підготували та втілили у життя музейний проєкт «Мандрівний філософ Григорій Сковорода». Інтерактивні заходи цього проєкту проходять і нині для студентської та учнівської молоді.

23 12 03 skovoroda01