Події у музеї
Сьогодні всі ми радіємо сонечку й передчуваємо настання весни!
Та вчорашній сніг нагадав нам, чому бути у дворику музею варто за будь-якої погоди, а особливо — після снігопаду! Адже завдяки опадам, що нагадують цукрову пудру, наші кам'яні баби проявляють свою древні обличчя.
Саме це у своєму влучному експромті підмітила наша невтомна Олена Халимон, а ми принагідно гукаємо вас у гості за будь-якої погоди, бо завжди маємо чим здивувати!
Детальніше:Сьогодні всі ми радіємо сонечку й передчуваємо настання весни!
4-го лютого 2024 року для ліцеїстів Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради, у рамках меморандуму про співпрацю, співробітником Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Прохватілом Р. В. проведено тематичну екскурсію виставкою «Війна впритул».
«Війна впритул» — виставковий проєкт, який за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації.
4-го лютого 2024 року для ліцеїстів Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради, у рамках меморандуму про співпрацю, співробітником Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Прохватілом Р. В. проведено тематичну екскурсію виставкою «Війна впритул».
«Війна впритул» — виставковий проєкт, який за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації.
Цей тиждень був надзвичайно насичений на події! Сьогодні хочемо згадати ще одну, до якої наші музейники долучилися як підтримливі друзі та колеги.
В останній день січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відвідали презентацію книги «Топонімія Полтави (омоніми, гідроніми, дрімоніми): історико-географічний аналіз». Автор монографії Леонід Булава — український географ, кандидат географічних наук, краєзнавець, методист, фахівець, щиро закоханий у свою справу, в історію і природу рідної Полтавщини.
Гнат Стеллецький був людиною непересічного сильного характеру; він був гордим, яскравим, наполегливим та невтомним дослідником; він був археологом та першим українським спелеологом; він був людиною із гарячим, авантюрним серцем. Сьогодні, в 146-ту річницю від дня його народження, прийшов час розповісти його три його історії.
Володимир Іванович Самійленко — український поет, драматург, перекладач. Народився 22 січня (3 лютого) 1864 р. у с. Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Був сином поміщика І. Лисевича й колишньої кріпачки О. Самійленко. Виховувався у родині О. Трохимовського. Спершу навчався у дяка, згодом — у Миргородській початковій школі, протягом 1875-1884 рр. — у Першій чоловічій гімназії м. Полтави. У 1884-1890 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, але державних іспитів не складав, замість диплому отримав свідоцтво про залік 8 семестрів.
Детальніше:В. І. Самійленко: до 160-річчя від дня народження
2 лютого в Україні відзначають свято Стрітення Господнього, одне з найбільших християнських свят і в українській народній традиції — день зустрічі зими й весни.
Це свято співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Устименко, Світлана Якуненко та Дар'я Воронкіна відзначили з учнями Початкової школи №43. Діти з 1 по 4 клас дізналися про традиції святкування Стрітення, пограли в обрядові ігри, якими закликали весну, а на останок кожен і кожна зробили особистий оберіг — Стрітенську свічку!
2 лютого 2024 року науковці музею взяли участь у заході, присвяченому Всесвітньому дню водно-болотних угідь, організованому фахівцями Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації. Зустріч відбулася у затишному залі Полтавського державного аграрного університету. Учасники екологічного свята переглянули документальний фільм "І кожна річка" (режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко), що був презентований в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays.
Щороку 2 лютого у багатьох країнах світу відзначають День бабака. Ця традиція бере початок у США, де вперше його відзначили 1886 року. Вважається, що цього дня за поведінкою гризунів можна визначити, наскільки ранньою буде весна. Якщо бабак вигляне з нори, погуляє навколо і потім повернеться досипати — весна буде ранньою і теплою. А якщо бабак визирне і відразу втече назад в нору, то ще шість тижнів буде холодно. Звісно, ці прогнози не завжди точні. До того ж у країнах з різними кліматичними умовами тварини прокидаються від зимового сну у різний час.
1 лютого 2024 року в приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського відбувся захід, присвячений 95-річчю з дня народження видатного вченого-селекціонера, академіка ВАСГНІЛ Федора Почерняєва (1929-1987). Подія організована за ініціативи рідних та друзів професора.
Оппоков Євген Володимирович (1.02.1869, с. Руде Село Сквирського повіту Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. – 11.11.1937, м. Київ). Учений-гідролог, болотознавець, гідрогеолог, один із засновників української гідрометслужби. Доктор технічних наук (1926). Академік ВУАН (1929). Поновлений у складі АН України в 1991 р.
Детальніше:До 155-річчя від дня народження академіка Є.В. Оппокова