Події у музеї

У кожної держави має бути свій героїчно-пісенний символ, який мотивує і надихає. Це – гімн. Деякі з них є пізнаваними, навіть за межами власної країни. Наприклад, британський «God Save the King» («Боже, бережи короля»), котрий став «золотим стандартом» для майбутніх славнетворців, або легендарна «Марсельєза», яка надихала, надихає і буде надихати на боротьбу мільйони і не лише у Франції, або життєствердна ізраїльська «Га-Тіква» Нафталі Герца Імбера, народженого в українському Золочеві, або перший офіційний гімн екзотичного Сіаму (зараз – Королівство Таїланд) – дітище композитора-полтавця Петра Щуровського.

23 03 06 verbuckiy

Витончені зразки європейської порцеляни декорували у найрізноманітніший спосіб. Для ХІХ століття характерним було еклектичне змішування стилів та мистецьких напрямків, використання орнаментальних мотивів та сюжетних зображень, серед яких чимала частка належала міфологічним сюжетам. Іноді такі сцени створювалися художниками спеціально для декорування порцелянових виробів, але часто з метою зниження вартості на посуді розміщували репродукції вже існуючих живописних творів.

 

23 03 05 taril

4 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники навчалися плести браслети з геометричним орнаментом технікою станкового ткацтва та брелок у вигляді серця технікою цегляного стібка. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.

23 03 04 biser01

3 березня відзначається Всесвітній день дикої природи, а в українському народному календарі - свято вівсянки, назване в честь маленької жовтенької пташечки - одного із символів весни. Як відомо, наші пращури вважали, що саме з птахами з Вирію на землю поверталася найчарівніша пора року. Тому їх закликали, приказуючи: "Жайвір, жайвір, жайворонки, летіть у рідну сторонку, весну зустрічати, зиму проводжати". А ще співали веснянки, водили хороводи, готували обрядові страви. Починався обряд зустрічі весни на Полтавщині на Стрітення та тривав аж до Зелених свят.

23 03 04 ptahy01

На початку березня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять уславленого козацького літописця Самійла Величка. Ім’я автора одного з найбільших монументальних творів української історії ХVII ст., поза всяким сумнівом, належить до числа великих українців, хоча сама його постать залишається маловивченою.
Один із найвідоміших дослідників «Літопису» Самійла Величка В. О. Шевчук досить образно висловився про літописця: «Схований у сутінках минулого чоловік», – називаючи створений ним твір «грандіозним історичним панно». Відома дослідниця Т. Г. Таїрова-Яковлєва називає його біографію «суцільним вигаданим міфом».

23 03 04 velychko

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів. Повна його назва – Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».

Хоч професія письменника з’явилась багато століть тому, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного Пен-клубу – правозахисної організації, яка об’єднує професійних письменників, які працюють в різних жанрах літератури.

23 03 02 rogov

Експозиція Кременчуцького краєзнавчого музею поповнилася новим експонатом. Це рідкісна в наших краях срібна візантійська монета. Мова йде про міліарісій періоду правління Іраклія І (610-641 рр.).

Монета була випадково знайдена в розмиві лівого берега річки Сухий Кобелячок (ліва притока р. Дніпро) на західній околиці с. Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області навесні 2019 року.

Увів монету в науковий обіг на одній з наукових конференцій у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського кременчуцький історик та журналіст Володимир Ейсмонт, подавши її опис у збірці «СТАРОЖИТНОСТІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОДНІПРОВ’Я 2020. (Збірник наукових праць. Полтава – Харків, ТОВ «Майдан», 2020).

23 03 02 moneta01

3 березня викладачі та студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка організували для абітурієнтів Фестиваль професій. На одній із локацій, організованій колективом кафедри історії України, виступила завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Оксана Сулима. Одинадцятикласники Полтавської загальноосвітньої школи №8 мали нагоду дізнатися про переваги роботи у музеї та спробували свої сили у заповненні уніфікованого паспорту.
Бажаємо усім випускникам знайти свій шлях у житті!

23 03 03 abiturient01

Алла Олексіївна Моруженко – відомий український  археолог, доктор історичних наук, доцент, дослідниця пам’яток Лісостепу скіфського часу, народилася 13 травня 1937 року на Донеччині. Навчалася на історичному факультеті Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Будучи студенткою та  ученицею Б. А. Шрамка, приймала участь в експедиційних польових дослідженнях, що і викликало захоплення археологією, визначило подальший професійний шлях у житті.

23 03 02 morijenko

«Вареники-хваленики, усі вас хвалять, та не всі варять». У кого смачніші вареники сьогодні, у перший день весни, з’ясовувала з учасниками етнографічного заходу «Сторінками брошури «Вареники. Галушки» із серії «Традиційні полтавські страви» М. Пісцова, завідувачка етнографічного відділу. Мова йшла про різновиди варених виробів з борошна, які досліджували авторки Наталія Сахно та Марія Пісцова на основі аналізу анкет мешканців Полтавщини про побутування і приготування страв народної української кухні в родинах респондентів. Учасники переглядали світлини, фрагменти фільмів, слухали пісні та різні цікавинки, які свідчили про те, що вареники – одна з найулюбленіших страв в Україні та найвідоміших у світі. Це традиційний святковий наїдок на відміну  від щоденних, не менш смачних галушок. Про походження страв, та їхніх назв, різновиди потрібного тіста та начинок, традиції використання в обрядах  та зміни у рецептурі в процесі виготовлення та споживання борошняних виробів на території Полтавщини в останні десятиліття була розповідь.
Захід відбувся у бібліотеці-філії 5 у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

23 03 01 varenyky01

Лютневою революцією 1917 називають ряд подій лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії. Це й поклало початок Української революції 1917-1921 років, коли український народ шукав шляхи та основи побудови власної державності.
Хронологія основних подій березня 1917: 3-4.03 – утворення Центральної ради як представницького органу київських українських громадських організацій. 7.03 – обрання проводу Центральної ради: голова – М. Грушевський, заступники – Д. Антонович, Д. Дорошенко, Ф. Крижановський. Публічна підтримка шляху на територіальну автономію України з боку громадських і політичних організацій.

23 03 01 vysavka01