Події у музеї

Заснувала свято у 1985 році Всесвітня асоціація туристичних гідів (WFTGA). А перший Міжнародний день екскурсовода відбувся у 1990 році і був проведений під патронатом президента Всесвітньої асоціації туристичних гідів.
Екскурсовод-не просто професія або спосіб заробітку, це - стиль життя. Адже кожен день, кожну поїздку можна відкривати нові горизонти, дарувати радість і захват своїм супутникам.
Тож вітаємо колег із професійним святом!
Бажаємо багато чудових екскурсій у мирній, незалежній та квітучій Україні💙💛

23 02 21 ekskursovoda

Щорічно, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.
Цього дня 1952 року у Народній Республіці Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова».
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф». В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».
Мова — ДНК нації!
Мова — має значення!

23 02 21 ridna mova

Герої Небесної Сотні - це перші герої російсько-української війни. Цінності, які відстоювали на Євромайдані – свобода, гідність, демократія нині боронять на фронтах наші доблесні воїни. Перші жертви серед учасників Євромайдану з’явилися 22 січня, в день Соборності України. Ось як описує той січневий ранок журналіст Дмитро Десятерик: «Мчу на Грушевського. Там -позиційна війна. Внутрішні війська і міліція пройшли за лінію спалених машин, і, вишикувавшись черепахою, сунуть на мітингувальників. Ті кидають камінням і «молотовими», потім з-за щитів вибігає «Беркут», і тоді всі тікають. Тікаю разом з усіма, бо надзвичайно добре розумію, що ані каска преси, ані посвідчення не врятують. «Беркутня» стріляє гумовими кулями, кидає шумові гранати.

23 02 17 maydan01

Останній тиждень перед Великим постом за давньою українською традицією найчастіше називають Масницею, Сиропустом, Бабським тижнем або Колодієм. Ним завершується період вживання скоромної їжі, що розпочинався з Різдва. Проте на сам Сиропуст, аби плавно налаштуватися на пісну їжу, вживали переважно молочні продукти та страви з ними: сметану, молочні каші, сир, смажені на маслі сирники. Але обов’язковими наїдками, які готували на Масницю, були вареники з сиром.
Ще однією цікавинкою цього тижня можна вважати свято Колодія, учасницями якого могли стати виключно заміжні жінки. У понеділок вони збиралися у шинку, де радісно святкували народження колодки (полінця), яку символічно закутували у пелюшки. Вівторок знаменував хрещення колодія, середа – похрестини, четвер – його смерть, п’ятниця – похорон, а субота – поминки. У неділю колодку в якості жартівливого покарання прив’язували до ноги хлопцю, який залишився парубкувати іще на один рік.

23 02 20 marka

19 лютого 1992 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про Державний герб України», якою затвердила тризуб як малий герб України, визначаючи його головним елементом великого герба України.

Тризуб – це княжий символ часів Київської Русі – родовий знак Рюриковичів. Його зображали на давньоруських монетах, плінфі, зброї, посуді, прикрасах. Упродовж Х – першої половини ХІІІ ст. знаки Рюриковичів були поширені в усіх князівствах Київської Русі. Досі точиться дискусія щодо значення й символіки тризуба – тризубець, підсвічник-трикирій, якір, лук зі стрілою чи зображення сокола…

23 02 19 gerb

18 лютого 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники навчалися плести патріотичні браслети технікою станкового ткацтва. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.

23 02 18 biser01

18 лютого 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу та Влада Рябуха, Надія Жадан, Тетяна Кагітіна, бібліотекарі, продовжують спільний цьогорічний цикл "Етноінтерактив. Музейні уроки" заходом «Образи українських колискових» з майстер-класом виготовлення рухомої іграшки з фетру. Юні учасники дізнавалися про чарівний світ колискових, які передають ніжність і любов материнського серця, знайомлять немовля з рідною мовою, навколишнім світом,  створюють затишок і безпеку. Діти слухали народні та авторські колискові, прослідковували шлях української колискової «Ходить сон коло вікон», яка стала спочатку арією опери, а згодом – джазовим шедевром - «Summertime» Джорджа Гершвіна. Пригадували персонажів народних пісень. А створеного котика з фетру, одного з найпоширеніших образів колискових, залишили собі на згадку. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9 у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".

23 02 18 etnostudiya01

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 рр. Пам’ятний день встановлено Указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні. Одним із загиблих Героїв був Черненко Андрій Миколайович, який загинув на Майдані Незалежності 18 лютого 2014 року.

23 02 17 chelenko1

До річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку «Україна Переможе».
Рік запеклої боротьби, рік важких днів і ночей, рік болючих втрат, але й також рік сили, хоробрості та звитяги, та головне – віри у Перемогу!
Рік тому росія та білорусь розпочали військові навчання «Союзна рішучість-2022», під приводом яких рф стягували до українського кордону війська та техніку. Одночасно з цими маневрами Україна розпочала власні навчання «Заметіль-2022» із застосуванням безпілотників Bayrаktar, протитанкових ракетних установок Javelin та NLAW.

23 02 17 vystavka01

Передостанній тиждень перед Великим постом наші пращури відзначали споживанням великої кількості м'ясних страв. А у неділю обов'язково готували холодець із поросячих ніжок. Про ці давні звичаї, а також про безліч інших українських обрядів та традицій, розповіли 16.02. на етнографічному інтерактивному заході "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала...." співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел.
Зустріч із тимчасово переміщеними особами організували друзі Музею Центральна бібліотека ПМТГ та Громадська організація "Інша жінка".

23 02 17 maslanytsa01

13–18 лютого 1920 року пам’ятні полтавцям непересічною подією. У ці дні Діюча Армія УНР, перебуваючи у тривалому партизанському рейді, знаному нині як Перший зимовий похід (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.), здійснила зухвалу виправу через засніжений Дніпро на Полтавщину.
Серед найвідоміших учасників Першого зимового походу і його Полтавської виправи поважне місце посідають уродженці Полтавщини – О. С. Доценко (1897–1941), П. Г. Дяченко (1895–1965), А. П. Зубенко (1890–1963), М. М. Крат (1892–1979), Г. М. Маслівець (1898–1967), Н. А. Никонів (1873–1925), П. В. Певний (1888–1957), К. А. Смовський (1894–1960), Г. П. Чижевський (1886–1936) та ін.

23 02 17 zymoviy01