Події у музеї
Наша Полтава — місто величаве і водночас затишне, яке викликає замилування в гостей та його жителів. На жаль, вона не завжди була такою. Восени 1943 року місто так жахливо змінилося, що його важко було впізнати. Щоб уявити цю картину, звернемося до спогадів очевидців.
У науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються спогади полтавки Тамари Семенівни Морозко, що описала ту Полтаву.
Детальніше:Полтава восени 1943 року (до 80-річчя вигнання нацистських окупантів)
Також сьогодні в музеї надихалися ритмами й римами від відомого українського репера та поета Артема Лоїка. Презентація збірки «Моя війна 2» означила продовження творчої рефлексії молодого полтавського автора буремних подій сучасності. Біль, страх, злість до ворогів і безмежна любов до українського слова та його майстрів, раніших поетів і поеток, — мотто сьогоднішнього вечора. Дякуємо ІІІ Універсальній книжковій виставці-ярмарку «ПОШУК» за співорганізацію події.
У жовтні 2015 р. Полтавською експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації і Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України були проведені наглядові роботи на ділянці вибирання котловану житлового будинку, де було виявлено залишки двох житлових будівель. Переважна більшість знахідок — це фрагменти посуду, виготовлені на гончарному крузі. Глиняні вироби цієї колекції представлені фрагментами кухонного, столового та парадного посуду.
Сьогодні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського засвідчив силу меценатства в час, коли від проактивних спільнот особливо залежить підтримка культури. Попри війну й небезпеки «Меценатська фундація "Олос"» із м. Дніпро, під орудою директора Ігоря Осипенка передала музею для експонування мозаїчну роботу Івана Пивоварова «Автопортрет у кожусі», створену за мотивами картини відомого митця, художника зі світовим ім’ям, представника славетної родини Кричевських — Федора Кричевського, молодшого брата Василя Григоровича Кричевського.
Із різновидами традиційних страв з поеми «Енеїда» Івана Котляревського знайомилися сьогодні учасники етнографічного інтерактивного заходу «Пам’ятний бенкет». Учні 6-го класу Наукового ліцею № 3 «опинилися» в кухні, де готувалися страви, і, виконуючи завдання («Гастрономічна Україна», «Музичні перегони», «Смакота», «Вареники-хваленики») допомогли відновити «карту обіду» та врятувати бенкет. А на згадку про зустріч відвідувачі виготовили підставки-«кавунчики» під чашки. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Міжнародний день миру встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 30 листопада 1982 року. Початково відзначався в 3-й вівторок вересня; пізніше, резолюцією 55/282 від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.
Сьогодні розповімо про Дмитра Володимировича Ахшарумова – українського скрипаля, диригента, педагога. Шанованого полтавчанами за безцінний вклад у розвиток музичного мистецтва краю. Засновника Полтавського музичного училища і симфонічного оркестру. Саме він з метою популяризації класичних музичних творів започаткував турне оркестрів по Україні і за її межами. На театральних сценах Берліна, Варшави, Вільна, Петрограду, Одеси, Харкова, Феодосії, Воронежа та інших міст, звучали твори Л. Бетховена, В. Моцарта, Ф. Гайдна, М. Лисенка.
Перші писемні відомості про наявність поселення, що називалося Многа, відомі з початку ХVII ст., коли в актових джерелах 1618 та 1628 рр. згадуються 8 димів, тобто дворищ. Позначено воно і на карті відомого французького інженера Г. Л. де Боплана. Більшість істориків та краєзнавців ототожнюють місто Многа із сучасним селом Городище Чорнухинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області. На території села, в урочищі Замок, розташована досить відома пам’ятка археології – городище, де виявлені культурні нашарування роменської культури (Х – ХI ст.), давньоруського часу (ХI – перша половина ХIII ст.), післямонгольської доби (друга половина ХIII – ХIV ст.) та козацького періоду (ХVII – ХVIII ст.). Починаючи з кінця ХIХ ст. воно неодноразово обстежувалося В. М. Щербаківським, Ф. Б. Копиловим, М. П. Кучерою, О. В. Сухобоковим, Ю. Ю. Моргуновим, О. Б. Супруненком, В. В. Приймаком.
Галина Олексіївна Сидоренко, 105 років з дня народження якої відзначаємо цьогоріч, – відома музейниця, краєзнавиця і науковиця, все життя якої було віддане Полтавському краєзнавчому музею. За 43 роки роботи у ньому вона пройшла шлях від лаборантки до завідувачки відділом, проживши разом із музеєм найскладніші періоди його історії: роки жорстокого тоталітаризму і репресій, евакуацію колекцій і роботу під час фашистської окупації Полтави, відбудову музею і створення його нової експозиції у післявоєнний час.
17 вересня в Україні відзначають День рятівника. Це професійне свято працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Всі рятівники підпорядковуються Державній службі України з надзвичайних ситуацій, яка реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності.
17 вересня відзначає своє 60-річчя вчений зі світовим імʼям, доктор історичних наук, професор Юрій Володимирович Волошин. Французький дослідник Марк Блок зауважив, що історик подібний до казкового людожера – він знає, що на нього чекає здобич там, де смачно пахне людиною. У центрі студій Юрія Володимировича завжди були люди, а саме мешканці Гетьманщини XVIII cт.
