Події у музеї

В останній день зими, 28 лютого, учні полтавських шкіл та гості нашого міста разом із співробітниками науково-дослідного експозиційного відділу археології та завідувачкою науково-дослідного відділу реставрації Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського провели інтерактивний захід «У пошуках втраченого скарбу».
Учасники заходу почули захоплюючу розповідь про всесвітньовідому сенсаційну археологічну знахідку XX ст. на Полтавщині – Малоперещепинський «скарб», що належить до найцінніших надбань давньої культурної спадщини України і вважається найбагатшою за складом і обсягом знахідкою середньовічних коштовностей у Східній Європі. Розповідь була доповнена презентацією фоторяду предметів зі складу «скарбу».
Діти та дорослі долучилися до виготовлення паперових та пластилінових моделей предметів зі скарбу, які із задоволенням взяли собі на згадку про цю зустріч.
Науковці музею щиро вдячні всім учасникам заходу за тепле спілкування і взаєморозуміння. Захід пройшов у рамках музейної програми: «Археологічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки «Шелтер Полтава».

23 02 28 skarb01

До 457-річчя Другого Литовського Статуту

Судочинці на значній частині території сучасної України послуговуалися трьома Литовськими Статутами (кодексами писаних прав для населення Великого князівства Литовського) протягом трьох століть (середина XVI ст. - середина ХІХ ст.). Мешканці Полтавського полку, які претендували на високий статус в соціальній їєрархії, також наполягали на тому, щоб їх судили за артикулами Литовських Статутів. Таким чином щодо козаків застосовували ті ж самі законодавчі норми, по яких судили шляхтичів. Чим шляхетне походження так приваблювало представників ранньомодерного суспільства? Невже вони керувалися просто марнославством?

Річ у тім, що за шляхтичем Литовський Статут закріпив низку конкретних прав, які кожній сучасній людині видаються безумовними. Що входило до переліку цих привілеїв? З’ясувати ці питання нам допоможе Другий Литовський Статут, який вступив в силу за короля Сигізмунда ІІ Августа 1566 р. (див. зображення 1). Третій розділ цього кодексу регулював права шляхти. Зупинимося на основних з них. Шляхтич міг вільно розпорядитися своїм маєтком: продати, подарувати, заставити в борг, поміняти (артикул 33). Шляхтич, на противагу решті населення, користувався презумпцією невинуватості (артикул 7). Тобто він в очах суду законослухняна особа, доки не буде доведено його вину. Шляхтич мав свободу виїхати за кордон для наук, навчання, лікування і взагалі «ліпшого щастя», за винятком держав, з якими точилася війна (артикул 13).

23 02 28 pechetka

26 лютого 2023 р. виповнилося 110 років від дня народження відомого українського археолога, одного з провідних фахівців в області ранньослов’янської археології Євгенії Володимирівни Махно.
Вона народилася в Єлисаветграді (нині м. Кіровоград) в 1913 р. у сім’ї вчителя. Після закінчення семирічної школи у 1928–1932 рр. навчалася на соціально­економічному факультеті Кіровоградського інституту соціального виховання. По тому викладала історію і  суспільствознавство в середніх школах сс. Кремінне та Лісоводи Вінницької області. У 1935 р., вона стала студенткою другого курсу історичного факультету Київського державного університету, який закінчила в 1939 р. Проте, вже з 1938 р., Євгенія Володимирівна почала працювати в Інституті археології: спочатку за договором в археологічній експедиції М. К. Каргера, а по закінченню навчання – штатним співробітником. У 1940 р. Є. В. Махно вперше очолила експедицію з обстеження  пам’яток зарубинецької та черняхівської культур на півдні Київської області (разом з М. Л. Макаревичем).

23 02 28 mahno01

Цього дня в 2014 році у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України. Участь у мітингу взяли не тільки кримські татари, яких тоді там була переважна більшість, а представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму.
Для вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території — в АР Крим та місті Севастополі, у 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав Указ про встановлення 26 лютого в Україні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. У документі було зазначено, що повернення Криму до України – це не тільки наша спільна мрія, а запорука безпеки на планеті, відновлення віри у міжнародне право і справедливість, частина української національної ідеї.

23 02 26 krym01

26 лютого 2023 р. виповнюється 50 років із дня смерті В. Ф. Ніколаєва (1889–1973).

Багато імен видатних діячів вписано в історію Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Серед них почесне місце займає Валентин Федорович Ніколаєв – ботанік, знаний дослідник у галузі субтропічного рослинництва, діяч природоохоронного руху, педагог, краєзнавець, третій завідувач Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (згодом Народного природничо-історичного, Центрального пролетарського музею Полтавщини) 1916–1923 рр.

23 02 26 nikolaev

25 лютого зброярі, колекціонери та усі, хто цікавиться світом зброї, відзначають день народження револьвера. Саме в цей день відомий американський винахідник Семюель Кольт отримав патент на новий вид короткоствольної вогнепальної зброї.
Серед великої кількості револьверів різних систем і виробників, відомих насьогодні, привертає увагу мініатюрний револьвер Лефоше, який вперше побачив світ у 1836 році. Цьому передували поява ударно-капсульного замка та поширення револьверу як виду зброї. Над його вдосконаленням працював і французький майстер Казимир Лефоше, який винайшов так званий шпильковий набій. Низка переваг зробила цей револьвер популярним, а у 1855 році його військова модель була прийнята на озброєння французької армії.

 23 02 25 revolver

Знайомство внутрішньо переміщених осіб із Полтавою продовжується. 23 лютого науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марина Кондратенко знайомила екскурсантів з історичним центром міста та чудовою архітектурою Музею!
 
В єдності наша сила🇺🇦
Разом до Перемоги💙💛

23 02 23 ekskursiya vpo01

23 лютого дворик музею відвідали внутрішньо переміщені особи. Співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна знайомила екскурсантів із колекцією стародавньої кам‘яної пластики та скульптури.
По-зимовому тепла погода та ароматний чай зробили екскурсію ще цікавішою!
Дякуємо за співпрацю Shelter Poltava.
Дякуємо захисникам за можливість жити та працювати!
Все буде Україна💙💛

23 02 23 ekskursiya01

Ряди юних шанувальників особистості Григорія Сковороди продовжують поповнюватися!
 21 та 22 лютого науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон провели п’ять інтерактивних заходів  "Феномен Григорія Сковороди" для учнів сьомих класів Полтавського ліцею № 17 "Інтелект". Як і завжди, діти знайомилися з біографією, філософським вченням мислителя, зі жвавістю та інтересом долучалися до запропонованих конкурсів, ігор, під час майстер-класу виготовляли з солоного тіста жабку.

23 02 23 skovoroda01

В районі сучасного центрального ринку збереглося багато давніх будинків із цікавою історією. Один із них розташований по вулиці Шевченка, 44. До 1908 р. вулиця називалася Ново-Полтавська. У першій половині ХІХ століття тут утворився Новоселівський базар (Новий базар) і центр торгівлі із Петровської площі перемістився сюди. Вся ця територія: вулиці Ново-Полтавська (Шевченка), Всіхсвятська (Героїв-Чорнобильців), до вулиці Катерининської (Раїси Кириченко) і Новоселівська площа були розбиті на торгові ряди, що мали своїх господарів. Багато хто з купців намагався купити або побудувати тут будинки.

23 02 23 budynok

21 лютого відбувся майстер-клас "Виготовлення патріотичних прикрас". Разом із співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Іриною Тарасу та Оленою Поміновою дітлахи робили кулони та брелки у вигляді тризуба. Такі прикраси дають віру у Перемогу України і наше майбутнє! Слава Україні! Героям Слава!🇺🇦

23 02 21 prykrasy01