Стереоскоп

В кінці ХІХ ст. стало модним і престижним мати в кожному домі стереоскоп для перегляду об’ємних фото і набори пластин з фото. Перший стереоскоп був винайдений Чарльзом Уїнстоном в 1837році.На виставці в Лондоні в 1851році був виставлений для огляду стереоскоп з набором дагеротипних стереоскопічних зображень. Поява нового приладу викликала жвавий інтерес у населення. Вже в 1856 році в Англії було продано більше мільйона стереоскопів. Лондонська компанія по виготовленню стереоскопів виготовляла також широкий асортимент стереоскопічних пластин. В цей час була розпочата компанія під лозунгом «Ні одного дому без стереоскопу»і розпочався їх продаж дешевше, ніж за один долар. До середини ХІХ ст. рекламний лозунг компанії став реальністю. Сотні тисяч стереографічних пластин з видами всіх куточків земної кулі можна було придбати в лавках або замовити їх виготовлення. Стереоскопічну «пару» утворюють дві звичайні фотографії одного і того ж об’єкта, знятого з двох різних точок, відстань між якими становить від 6,5 до 20см.Спочатку зйомка проводилася звичайною камерою невеликого розміру, що переміщується на потрібну відстань справа наліво або двома камерами. Використовувався також апарат з пересувним об’єктивом. Оптимальним рішенням стала сконструйована в 1860 році бінокулярна камера. Два об’єктива, поміщені на відстані 6,5см один від одного,відкривалися і закривалися одночасно за рахунок сполучної штанги. Це дозволяло синхронізувати зйомку стереопари і отримувати стереографічні зображення рухомих об’єктів. В Росії з 1851 року також з’являються перші ательє, в яких виготовляли стереографічні знімки .До наших днів дійшли коротенькі повідомлення про роботу фотографів з стереофотографією. Зокрема ми дізнаємося, що в Петербурзі в цей час працював І.Ф. Александровский, який сам виготовив в 1852 році камеру, якою і робив стереографічні знімки. В 1854 році він отримав «привілеї» (сучасний патент) від Департаменту мануфактур і торгівлі. Вже в 1859році йому було присвоєно звання «Фотографа Его Императорского Величества». Одними із перших у Москві в цей час працювало два ательє: ательє «Дагеротипного закладу Пейшиса»і ательє дагеротипіста із Парижу Мартина Абади. Їх роботи користувались великим попитом серед населення. Варто ще згадати і про товариство початку ХХ ст.,яке діяло на теренах Центральної Україн – Київське товариство фотографів-аматорів «Дагер». Товариство різносторонньо розвивало фотографічне мистецтво, здійснювало експедиції, в ході яких майстри знімали побут українців і поширювали серед мас знання про різноманітні жанри фотографії. Проводились навчання для бажаючих любителів фотографічної справи. Стереографія зіграла помітну роль у поширенні фотографії .Саме їй зобов’язаний своєю появою феномен аматорської фотографії. Поводитись зі стереоскопічним апаратом було простіше ніж з професійною великоформатною камерою,а коштував він набагато дешевше. Стереофотографія стає модною розвагою, невід’ємною частиною салонної культури другої половини ХІХ ст. Для перегляду використовувалися стереоскопи різної конструкції – від функціональної шухлядки або переносного кофра до мініатюрного комода. Згодом встановився стандартний формат стереопари –17,5 х 8,5 см. Масовому захопленню стереофотографією віддали данину багато відомих фотографів і аматорів –любителів ХІХ ст. В колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається стереоскоп початку ХХ ст. і дев’ять стереопар до нього. Цей стереоскоп використовувався сім’єю Гната Койнаша з села Білики, працював довгий час у Диканьському маєтку князів Кочубеїв.

20 05 12 stereoskop

Підготовлений текст завідувачем сектору науково-дослідного відділу фондів Парасочкою О.Г