«Захарове поле» (до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні)

20 05 07 hitashvili01За 3 км на північний схід від села Михайлівка Перша на Котелевщині у полі височіє пам’ятний знак, який є символом людяності і самопожертви виявленими у роки радянсько-німецької війни між українським і грузинським народами.

На цьому місці 14 жовтня 1941 р. здійснив вимушене приземлення літак Іл-2, під управлінням старшого лейтенанта Хіталішвілі Захарія Соломоновича (22.08.1922, с. Аранісі Душетського району Грузинської РСР – 21.10.1986, м. Тбілісі, Грузинської РСР) – Героя Радянського Союзу.

Народився в сім’ї селянина. Після закінчення 7 класів і Тбіліського аероклубу, в 1940 р. був призваний до Червону Армію. У 1941 р. закінчив Кіровабадську військову авіаційну школу пілотів. Учасник Другої світової війни з червня 1941 р. Командир ескадрилії 232-го штурмового авіаційного полку 289-ї штурмової авіаційної дивізії 7-го штурмового авіаційного корпусу 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту старший лейтенант Хіталішвілі З. С. брав участь у боях з гітлерівськими загарбниками на Полтавщині. 4 вересня 1941 р. ведучим групи чотирьох Іл-2 атакував переправу в районі м. Кременчука. 14 жовтня 1941 р. з цією ж групою атакував літаки противника під Полтавою. Під прикриттям чотирьох літаків ЛАГГ-3 група вступила у бій з ворожими літаками МЕ-109. Ведучий групи, старший лейтенант Хіталішвілі З. С., одержавши в бою поранення і пошкодження машини, здійснив вимушену посадку на території с. Михайлівка Перша, окупованій гітлерівцями.

До місця падіння літака прибігли мешканці села Катерина Митрофанівна Шляпкіна та Савелій Маркович Мальцев з дружиною Оленою Онуфріївною та дітьми. Вони переодягли у селянський одяг та привезли Захара в село, довго лікували, переховуючи його у погребі, а згодом у сараї. Допомагала їм донька Катерини Митрофанівни Наталка, яка до війни вчилась у фельдшерській школі. Її старший брат Іван ходив на розвідку до села, а менший Мишко носив їжу. У Шляпкіних було п’ятеро дітей, тому щоб вберегти їх, льотчика забрали сусіди Мальцеви. Приблизно за місяць Хіталішвілі переправили через лінію фронту. Наталку Шляпкіну гітлерівці у 1942 р. погнали у Німеччину на каторжні роботи, там вона і загинула у 1943 р.

До листопада 1943 р. Хіталішвілі здійснив 106 бойових вильотів, знищив на землі 29 літаків, 69 танків, 31 бронеавтомашину та іншу бойову техніку противника. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 13.04.1944 р.

В 1947 р. закінчив Вищі курси удосконалення офіцерського складу військово-повітряних сил. З 1957 р. полковник Хіталішвілі З. С. в запасі. Жив і працював у Тбілісі.

Після демобілізації у 1957 р. З. Хіталішвілі почав пошуки Михайлівки, де йому врятували життя. Об’їхав багато Михайлівок Харківської та Полтавської областей. Допоміг йому далекий родич Сави Мальцева, якого пілот випадково зустрів у Краснокутському районі на Харківщині. Потім Захар Соломонович неодноразово приїздив до села, зустрічався зі своїми рятівниками, бував на місці вимушеної посадки літака, яке отримало назву «Захарове поле».

Олена Мальцева та Катерина Шляпкіна нагороджені медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», мали звання «Партизан Великої Вітчизняної війни». Після їх смерті за сприяння вдячного Героя на могилах рятівників було встановлено пам’ятні знаки. На жаль, поряд із ними похований і син Катерини Митрофанівни Шляпкіної ‒ Володимир (1932−1943). Він разом із товаришем пасли корів і знайшли гвинтівку. Хлопці почали гратися та віднімати один в одного зброю. Від необережного поводження зі зброєю один із хлопчиків загинув.

Почуття вдячності та любові до своїх рятівників, а особливо до Наталки, Захар Соломонович проніс через усе життя. Навіть доньку він назвав на її честь Наталею.

Хіталішвілі нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалями. Помер 21.10.1986 р. Похований у Тбілісі.

Згідно рішення правління колгоспу ім. Жданова № 8 від 18.02.1970 р. на місці вимушеної посадки літака встановлена стела з рожевого полірованого граніту, в центральній частині якої пам’ятний напис: «На цьому полі в період гітлерівської окупації 14 жовтня 1941 року тяжко пораненим зробив вимушену посадку і був врятований жителями села Михайлівка Перша пілот, Герой Радянського Союзу Захарій Соломонович Хіталішвілі. Нині це поле зветься Захаровим».

20 05 07 hitashvili02